Головний сержант мінометної батареї Костянтин на псевдо «Ворон» проходить службу в 103 окремій бригаді тероборони з 26 лютого 2022 року.
Про це пише Регіональне управління Сил територіальної оборони «Захід».
До початку широкомасштабного вторгнення у 2019 та 2020 році чоловік брав участь у ООС та викладав мінометну справу.
«Фактично, я міг повернутися до викладання мінометної справи, але я прагнув брати безпосередню участь та воювати пліч о пліч зі своїми побратимами, — говорить «Ворон» і продовжує. — Уже в складі нашої бригади ми за ці 2 з половиною роки пройшли Донецький і Куп’янський напрямки і зараз боронимо Сумщину», – йдеться в дописі.
За словами головного сержанта, у них з побратимами доволі злагоджений колектив і навіть за останню бойову роботу було 4 з 5-ти влучань по ворожим цілям.
«Зараз ми працюємо зі 120 мінометом українського зразку. Під час несення бойового чергування ми постійно очікуємо нові цілі або ж відпрацьовуємо по плановим. Переважно – це скупчення піхоти противника, укріплення, бліндажі та інколи легка броньована техніка», – розказав військовий.
Найбільше Костянтин запам’ятав момент, коли на Куп’янському напрямку їхня міна лягла прямісінько у бліндаж ворога.
«То була дійсно філігранна робота, але бувають і найгірші дні. Один з таких трапився тоді, коли рашисти пішли штурмом на Крохмальне. Ми багато й інтенсивно працювали, зранку до обіду викинули 40 мін… На тому ж напрямку, ми з побратимами підбивали БМП противника. В цілому, ми завжди працюємо або до повного знищення ворога, або до моменту, поки вони самі не починають тікати», – наголошує головний сержант батареї.
«Ворон» наголошує, що у порівнянні з минулим роком противник почав доволі активно використовувати FPV дрони та КАБи, що значно ускладнює бойову роботу.
«Якщо брати FPV, то рашисти постійно обирають новинки та змінюється їхній різновид. Більше того, противник доволі швидко пристосовується до того як ми їм протидіємо. Буквально кожного тижня потрібно змінювати тактику і шукати нові варіації обходу противника. КАБи було і в минулому році, але не в такій кількості, як зараз. Вони дуже ускладнюють роботу, адже коли летять, то ми просто не можемо працювати і повинні знаходитися у бліндажі», — пояснює мінометник.
Костянтин говорить, що спочатку його рідні з осторогою сприйняли його рішення, але зараз повністю прийняли, поважають та підтримують.
«Звісно, спілкуючись з близькими по телефону, я дещо прикрашаю перебіг наших днів, не розповідаю як є, адже хочу вберегти їхні нерви. Втім, вони розуміють, що я не можу інакше і повинен бути одним із багатьох своїх побратимів та посестер, які виграють цю війну», – каже.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.