Верховна Рада після майже чотирьох років розгляду схвалила новий Виборчий кодекс, який регулюватиме проведення усіх виборів України. Але з 2023 року.
Загалом Виборчий кодекс поєднує в собі п'ять документів - закони про вибори президента, народних депутатів, місцеві вибори, про ЦВК та державний реєстр виборців, роз’яснює BBC-Україна.
Головні новації стосуються переважно виборчої системи до Верховної Ради.
Кодекс почне діяти тільки з 1 грудня 2023 року і стосуватиметься тільки наступних чергових виборів Ради у жовтні 2024 року. У разі дочасних виборів Ради вони відбудуться за старим законом.
Вбити закриті списки та мажоритарку
Головною метою ухвалення виборчого кодексу його прихильники називали боротьбу з політичною корупцією на виборах до Верховної Ради, чому мала сприяти пропорційна система з відкритими списками.
Наразі вибори до Верховної Ради відбуваються за змішаною системою. Половину депутатів обирають за закритими партійними списками, де прохідні місця визначає партійне керівництво. Часто за прохідне місце у списку, як вказують експерти, кандидати сплачують гроші.
Інша половина обирається за мажоритарними округами. Експерти вказують, що на округах долю виборів часто вирішують гроші та прямий або непрямий підкуп виборців кандидатом.
Пропорційна партійна система з відкритими списками покликана нівелювати усі ці ризики.
Відкриті списки: як це працюватиме
Головна ідея, закладена у виборчому кодексі, полягає у тому, що самі виборці будуть визначати, хто з партійного списку пройде до Верховної Ради.
На початку виборчої кампанії партії звично проводитимуть з'їзди та формуватимуть загальнодержавний виборчий список кандидатів.
Проте на цьому схожість зі старою системою закінчується.
Усіх своїх кандидатів партія одразу ж розбиває на 27 регіональних списків.
Україна на парламентських виборах ділитиметься на 27 регіонів - переважно виборчий регіон збігається з областями, але Київ та Дніпропетровська область ділитимуться на два.
В кожному регіоні партія виставляє свій регіональний виборчий список, і саме за нього будуть голосувати виборці.
Кандидати в регіональному списку одночасно змагатимуться і з іншими партіями, і зі своїми колегами у списку. Адже буде голосування і за партійний список, і за конкретну людину з нього.
Який бюлетень і як голосувати
Виборчий бюлетень буде однаковий у всій Україні і не залежатиме від кількості партій чи кандидатів.
Там буде всього дві порожні графи - одна для номера партії, а нижче - номер кандидата від цієї партії.
Кожна партія загалом по Україні та кожен кандидат у регіональному списку матиме свій номер.
У кабінці для голосування буде інформація і щодо номерів партій, і щодо кандидатів.
Виборець в одному рядку має вписати номер партії, яку підтримує. А в другому - номер кандидата з її регіонального списку.
Вписувати цифру будуть за трафаретом, як індекс на конверті, щоб усі цифри були однакові і щодо них не виникало спорів.
Дільничні виборчі комісії спочатку рахуватимуть результати партій і розкладати бюлетені в окремі стопки.
Наступник крок - комісії розподілять їх на підстопки - за кожного кандидата з регіонального списку.
Хто стане депутатом
Далі розподіляти мандати за спеціальними формулами буде Центральна виборча комісія.
Найперше, вони порахують, яка партія подолала 5% виборчий бар'єр у загальнонаціональному окрузі, додавши усі голоси за партії в регіонах.
Далі рахується виборча квота - ціна одного мандату у перерахунку на голоси виборців. Для цього загальну кількість голосів, подану за прохідні партії, ділять на 450 депутатів.
За середньої явки, аналогічній минулим парламентським виборам, ціна мандату може складати близько 25 тисяч голосів.
Маючи цю цифру, ЦВК визначить, хто став депутатами у регіональних списках.
Братимуть загальну кількість поданих за партію в регіоні голосів і ділитимуть на ціну голосу.
До прикладу, якщо партія набрала в регіоні сто тисяч голосів, то матиме 4 мандати в цьому регіоні.
Переможці в середині регіонального списку вже залежать від того, за кого конкретно проголосував виборець. Тобто, якщо десятий номер у списку отримав найбільше голосів, то саме він стане депутатом.
А що лідери партій?
Лідери партій, як і прості кандидати, включаються до якогось регіонального списку і змагаються за голоси виборців.
Проте вони все ж таки матимуть преференцію.
Річ у тім, що при розподілі мандатів у регіонах і діленні поданих за партії голосів на ціну мандату виникатимуть невеликі залишки. Якщо 105 тисяч голосів поділити на 25 тисяч ціни мандату, то виникне залишок у 5 тисяч голосів.
Ці залишки ділитимуть у своєрідний спосіб, і партії отримають так звані "компенсаційні мандати".
Як вказують автори кодексу, таких мандатів мало бути від двох до п'яти. Їх отримали б лідери загальнодержавного виборчого списку.
У такий спосіб обличчя партії, які працювали на виборах по всій країні, але не допрацювали у своєму регіоні й не пройшли, все ж таки зможуть потрапити до Верховної Ради.
Проте в останній момент до кодексу внесли правку, що квота для верхівки всеукраїнського списку становитиме 10 мандатів.
"Насправді - це комп'ютерна формула, за якою все легко і швидко вираховується, що називається у два кліки", - оцінив складність підрахунків доповідач проєкту Олександр Черненко. Він переконує, що ЦВК з цим завданням має впоратись.
Подібну систему також запровадять на місцевих виборах, але виключно на рівні обласних, районних рад та рад великих міст. Великими містами вважатимуть обласні центри та міста, в яких понад 90 тисяч виборців (таких міст зараз близько 70, вказують розробники).
На нижчих рівнях місцевих виборів збережеться мажоритарна система, але округи складатимуть так, щоб на кожен округ припадали по кілька депутатів і переможців на округах було більше одного. Так депутати зменшать протистояння між лідерами перегонів в округах.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.