Ярослав Львович – програміст і ІТ-менеджер, стартапер, який заснував проект TravelPost. Цей мобільний додаток дає можливість орендувати місце у валізі подорожуючого для доставки товару в потрібне місце. У рубрику СередПерших Ярослав Львович потрапив не дарма. Він - лучанин.
– Що таке TravelPost і як з’явилась ідея для такого стартапу?
– Сама ідея TravelPost – це оренда місця у чиїйсь валізі для доставки посилок. Такі речі виникають з потреби. Все було досить банально - у мене є товариш, який займається агротрейдерством. Йому потрібно було передати на експертизу 100 грамів якоїсь гречки і це була колосальна проблема, адже звичайні перевізники принципово не перевозять органіку. Тим більше за кордон.
Тому він мусив шукати якийсь BlaBlaCar. Але ця проблема зачепилася і просто була фраза: «От було б прикольно…». А потім з'явилася ідея, потім ще одна… і так потягнулось. Зрештою ми вирішили зробити щось цікаве і почали збирати інформацію та аналізувати.
– Яка головна ідея роботи цього додатку?
– Ми не перші в світі, хто реалізував таку ідею. Подібні проекти вже є у світовій практиці. Фактично, це сервіс, який дає можливість щось привезти з-за кордону, або відправити якийсь невеликий вантаж через подорожуючих. Він розрахований на ту аудиторію, яка перейшла з інтернет-покупок з доставкою на передачу попутниками.
Певні речі вигідніше і дешевше купити в класичний спосіб у магазині чи безпосередньо у виробника. Мова не йде про купівлю і перевезення якихось дорогих речей, бо часто виникає питання з розмитненням. Це такі речі як, наприклад, авторський шоколад, східні солодощі чи пляшка вина, які не купиш на ринку чи в інтернет-магазині. Але є купа людей, які подорожують і можуть привезти це для вас.
– Коли приступили до розробки і скільки часу ви вже працюєте над цим стартапом?
– Ідея з’явилась ще навесні минулого року, а в листопаді ми зібрали команду розробників і почали працювати над створенням самого сервісу TravelPost. Сам продукт ми змогли запустити лише 7 травня цього року. Щоправда, я й досі не можу сказати що це закінчений проект.
У нас ще дуже багато планів і ще багато чого хотілося б вдосконалити. В принципі тоді ми не ставили за мету зробити ідеальний продукт з першого разу. Адже такі речі можна робити роками і ніколи не спробувати, чи воно комусь потрібно.
Тому ми розробили базовий функціонал і випустили його. І добре, що так вийшло, адже нам треба було зрозуміти, що потрібно реальному споживачу. Тому зараз прислухаємось, що де потрібно продумати більш детально і куди спрямовувати вектор розвитку.
– Хто працював над розробкою цього сервісу?
– Команда у нас невелика. Зараз нас шестеро людей разом зі мною: три розробника, Drop-інженер, маркетолог і я. Ми не маємо можливості наймати великі колективи з купою спеціалістів. З іншої сторони, думаю, що це і не потрібно.
З початку проекту в принципі я займався всім. Це стандартна ситуація, адже я мусив кожен процес пройти і зрозуміти все на старті. Почав з бек-офісу мобільного додатку, який повинен мати власну інфраструктуру. Потім ми знайшли людину, яка продовжила це. Фактично кожен етап розробки проекту я починав і делегував роботу комусь іншому.
– Чому взялись за розробку мобільного додатку і чи можна очікувати на появу веб-версії TravelPost?
– Зараз багато хто допитується, чи є веб-версія. Насправді може сайт колись і з’явиться… Коли ми зрозуміємо, що це треба клієнтам. Чому б і ні. Але зараз йде тенденція до розвитку мобільної інфраструктури. Мобільний телефон сьогодні є в будь-чиїй кишені. Вам не потрібно кудись іти і шукати комп'ютер з інтернетом – відкрив телефон і ти вже у TravelPost.
Плюс у нас є вимога: при передачі посилки треба її сфотографувати і завантажити. Тому нам здалося, що люди не будуть це робити через комп'ютер і ми почали проект з мобільного додатку. Відсоток смартфонів серед людей дуже великий, тому я не думаю, що це становить якесь обмеження. Нині мобільний додаток TravelPost доступний для пристроїв на Android та iOS.
– Скільки клієнтів вже маєте з часу запуску проекту?
– Ми запустили його менше двох місяців тому і вже за перший місяць перейшли позначку в 4 тисячі користувачів. Це набагато більше, аніж ми планували. Тим паче, з такою рекламою (сміється, - Авт.). Скажу чесно – ми на рекламі економимо. У нас вже є декілька успішних кейсів з перевезення посилок.
– Певно, економите, бо стартапи – це те, що потребує фінансових затрат, які довгий час можуть не повертатись. Вам довелось поєднувати основну роботу з розробкою TravelPost?
– Зараз люди не готові працювати за ідею. Нам треба були класні спеціалісти і однією ідеєю їх не прокормиш. А якщо працювати вечорами, то цей проект ніколи б не запустився. Принаймні, не за півроку.
Я пішов зі своєї основної роботи для того, щоб почати щось інше, своє. Намагався принести щось цікаве у цей світ. По-друге, у мене напевно не вийшло б працювати, поєднуючи основне місце роботи і роботу над стартапом. Проект забирає в мене реально багато часу. Робочий день – з 8:00 до 21:00, шість днів на тиждень і я все одно не встигаю.
– Зрештою, де відшукали фінансовий ресурс на запуск проекту?
– У будь-якому стартапі ти дуже обмежений в ресурсах і в часі. Але тобі треба з чогось вирощувати свій продукт. Скажу відверто - ми маємо інвесторів. Це люди, яким сподобалася ця ідея і які були готові вкласти кошти і профінансувати розробку такого додатку.
Але вони зараз поки не готові про це говорити на всю Україну. Чесно кажучи, ці проекти не можуть окупитися за місяць чи за рік. Зазвичай у нас прийнято як – вклав гроші і тут же отримав результат.
Тут це не працює. На заході взагалі люди зацікавлені в реалізації тривалих проектів. Їм цікаво інвестувати в майбутнє і це нормально, якщо ти 3-4 роки вкладаєш у проект і лише потім отримуєш фідбек. За цей час ти виховуєш себе, проект і свого клієнта.
– Значних ресурсів потребує й організація офісу та оплата праці команди розробників…
– В нас є офіс, але ми не прив’язані до одного місця. Команда розкидана по Україні: хтось в Києві, один хлопчик – з Полтавської області. Яка різниця, де працює людина. Тим паче - це дешевше, бо йде менше затрат на робочі місця, аніж винаймати великий офіс.
Ну і плюс ринок праці зводиться до того, що люди не хочуть працювати в офісі. І це нормально, бо в Києві люди витрачають по кілька годин на доїзд до роботи зранку і стільки ж ввечері. Це час, витрачений на марно. Тому зараз нормально, коли люди працюють in the house. Досить часто люди міняють офіс на коворкінг.
– Тобто у коворкінгу можна організувати роботу повноцінного колективу?
– Коворкінг в цьому плані нам поміг. Коли треба швидко запуститися, то починається: де знайти людей, де орендувати офіс, купити меблі… А тут раз – і ти вже працюєш, бо в коворкінгу для кожного є готове робоче місце. Це супер штука. Тому ми починали роботу в коворкінгу.
Немає кабінетів, офісного занудства… Додатковий плюс – ще й можна знайти потрібних людей.
Зазвичай у коворкінгу велика концентрація високоякісного ІТ-персоналу. Це люди, з якими можна випити кави і принаймні поговорити та порадитись. Часто у коворкінгу люди діляться власним досвідом і в даному випадку він заміняє собою такий своєрідний центр компетенції, який, наприклад, є у компанії Google.
Всі в інтернеті бачили, який крутий офіс Google. Але чим він крутий? Тим, що це відкритий простір, де люди можуть обмінюватися інформацією. Простого пошуку в інтернеті часом замало і потрібне живе спілкування. Наприклад, оцей культурний центр Passage Interdit - це мега круто.
– Яким повинен бути ідеальний коворкінг?
– Я бачив багато коворкінгів і не лише в Києві. І скажу, що Passage Interdit – це дуже класно і не лише для Луцька, а загалом. Знаєте, дуже важливо де ти працюєш, на чому сидиш, за чим працюєш. Меблі повинні бути комфортними. Коли воно хитається під тобою, гнеться, тріщить чи ламається – ти не завжди комфортно себе почуваєш і постійно на щось відволікаєшся. А тут все таке добротне, класне і стильне.
Мені подобається, що у Passage Interdit продумані різні зони, бо це теж далеко не дрібниці. Приємно, що про це потурбувалися. Я думаю, якщо це буде формат стаціонарних робочих місць, то через досить короткий час цього приміщення насправді може бути мало. Треба буде розширюватися, але з огляду на масштаби та концепцію – тут є куди «рости».
– Що порадите стартаперам-початківцям?
– Головне – не боятися і довго не думати. Якщо з’явилась якась ідея і ти відчув суб'єктивно, що це класна штука – берись і роби. Бо якщо починаєш крутити в голові, скільки всього треба ще зробити, то діла не буде.
Звісно, з першого разу не все може вийти, та й ніхто не каже, що це все легко. Але сам факт - треба просто повірити в ідею. А ще скажу, що успіх залежить від кількості виконаних дій. І навіть якщо лише 10% твоїх дій успішні – це вже хороший результат.
Текст: Еля КОРОТИНСЬКА (Перший)
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)
Локація: Passage Interdit
м. Луцьк, вул. Набережна, 42
095 55 99 797
Instagram: instagram.com/passageinterditlutsk
Facebook: facebook.com/passageinterditlutsk