Фермер Василь Сидорук із села Мирин Ковельського району вирощує кавуни. Із двох гектарів посівної площі вдалося зібрати аж 120 тонн врожаю. Висадивши в червні розсаду, уже в кінці липня він пробував свої перші кавуни.
Про це пише Світлана Зозуля на шпальтах ІА Волинські Новини.
«Як на перший рік вирощування, то я задоволений. Буду й далі висаджувати цю культуру, пробуватиму інші сорти. Моя родина вже звикла, що я завжди саджу щось нове на городі. Хоча дехто мені закидав: «Ти що, так хочеш виділитися?!?». Скептикам довів, що немає нічого неможливого, а волинські кавуни не гірші за херсонські, бо не менш солодкі. Сам реалізовував їх оптом по 2-3 гривні за кілограм, на ярмарках – по 4-4,5 гривні. Витрати, зокрема й на органічні добрива, окупилися – ще й заробив трохи», – каже фермер.
Він вдячний за співпрацю фахівцям компанії «Магнат Агро» (директор – Сергій Дятел), які спершу допомогли йому підібрати три сорти насіння, виростити з них розсаду й висадити її у ґрунт.
Менеджер-консультант Сергій П’ятіков, який безпосередньо стежив за процесом вегетації, розповів, що було проаналізовано низку особливостей ґрунту, специфіку погодних умов на Волині, кількість сонячних днів.
«Згодом, завдяки зусиллям і старанням фермера та засобам біологічного живлення і захисту ТОВ «Біо Терра Технолоджі» (Євген Саєвський, місто Чернігів) взялися за роботу. Адже секрет вирощування будь-якої живої культури полягає у вкладанні душі людини в цей процес та, звісно ж, у професійному підході до технології її вирощування, – констатував Сергій П’ятіков.
Він також зауважив, що під час підготовки ґрунту до посіву використовували перегній, оброблений препаратами «Байкал» (основа – 18 штамів бактерій) і «Триходерма», щоб прибрати патогени попередніх періодів і не «заселити» з них шкідників, хвороб у землю й на розсаду нової культури.
З його слів, у цьому випадку ґрунт був досить непоганий. Під час внесення самого насіння в касету було здійснено полив «Байкалом» і стимулятором росту кореневої та імунної систем («Панцер»). Для обробки рослини проти ґрунтових і поверхневих шкідників застосовували біологічні інсектициди «Мезитропін» і «Боверін».
Сергій П’ятіков запевнив, що згадані біологічні препарати безпечніші та дешевші за хімічні.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.