Сморід у Луцьку: версії головних фігурантів скандалу

Фото ілюстративне

«Тхне фекаліями», «трупами тварин», «тухлими яйцями», - вже традиційно жаліються лучани у теплу пору року. Четвертий рік поспіль сморід поширюється різними районами міста.

У середу, 3 липня, на екологічну комісію Волинської обласної ради покликали усіх можливих фігурантів проблеми. Отож, як вони пояснюють причину появи неприємних запахів, а головне – що пропонують зробити.

Вірогідна причина – фільтраційні поля цукрового заводу, - ОДА

«Скарги на сморід надходять з 2016 року з центру міста та інших районів. Запах з’являється різко вранці та ввечері, а за годину-півтори зникає. Найбільш вірогідна причина – фільтраційні поля і господарська діяльність заводу «Біо-Пек», - вважає начальник управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА Ростислав Новохатський.

З його слів, також є проблеми з твердими і рідкими побутовими відходами, несанкціонованими зливами в каналізаційну мережу, очисними спорудами «Луцькводоканалу», які працюють з 80-х років, тваринними відходами, які кілька років тому перестав переробляти Ковельський ветсанзавод.

«Щороку є 10-15 тисяч тонн відходів тваринного походження. Де вони – невідомо», - каже чиновник.

Посадовець пропонує їздити з перевірками на підприємства, які можуть поширювати сморід.

Міська рада звинувачує усіх, але не бачить себе, - екоінспекція

Начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук вважає, що причина смороду комплексна і в його поширенні в тому числі винна міська рада.

«Протягом 2017-2018 років Луцька міська рада перевірялась на предмет дотримання природоохоронного законодавства 10 разів. За результатами перевірок, я мушу констатувати факт, що Луцька міська рада не забезпечила виконання вимог законодавства», - запевнив посадовець.

З його слів, мерія повинна була збудувати локальні очисні споруди, вирішити проблему з дощовою каналізацією на всій території міста, збудувати нову чергу сміттєвого полігону та рекультивувати стару. Однак цього не зробили. Натомість є проблеми в роботі каналізаційно-насосних станцій.

«Сьогодні міська рада звинувачує усіх і не бачить в цій ситуації себе. Створили комісію, але вона за минулий рік ні разу не виїжджала на місця, де є запахи. А робота комісії – це не тільки засідати в залі і перекидати провину один на одного», - наголосив Олександр Ткачук.

Смердить біоетанольний завод, - мерія

Перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад вважає, що сморід у місті пов’язаний лише з роботою підприємства «Біо-Пек», що на території Гнідавського цукрового заводу.

«Сьогодні спілкувався з керівництвом Тростянецької ОТГ Рівненської області. У них також є біоетанольний завод і сморід шалений. За їхніми словами, накриває близько 20 квадратних кілометрів», - розповів зам мера.

«Вчора о 9 годині вечора «Біо-Пеком» була здійснена диверсія і в міську каналізаційну мережу було злито барду (відходи виробництва спирту, - ред.). Муніципальна варта виїхала на місце і зафіксувала усе на фото, відео. За годину запах відчули на 4-тій КНС, ще за трохи – на 2-гій», - сказав Григорій Недопад.

З його слів, міська рада не може закрити усі каналізаційні люки чи поставити біля них камери.

«Ми розуміємо, чому є пости активістів, перевірки. Зараз йдуть парламентські вибори, скоро будуть місцеві, але непотрібно заважати нам працювати. За ці два роки ми зробили в місті для екології більше, ніж за попередні десятки – одні з перших почали сортування сміття, скоро запрацює друга сортувальна лінія. Ми постійно робимо роботу, про яку не знає ніхто, окрім нас», - наголосив перший заступник міського голови.

Він запевнив, що з полігону у Брищі не смердить, бо на ньому відбувається дегазація: «Мабуть, біля будь-якого супермаркету смердить більше, ніж біля полігону».

«Я хочу закликати до відповідальності боратинського сільського голову, бо саме на його території знаходяться фільтраційні поля. А казати, що місто винне – це футбол», - сказав Недопад.

«Біо-Пек» вимагає вибачень

Директор Гнідавського цукрового заводу Ростислав Новосад натомість запевнив, що завод не зливає барду у каналізацію.

«Я також мешканець Луцька і клястись не буду, але авторитетно заявляю, що це з вашого боку провокації. Я знаю точно, що це не наша машина і не наша барда. Це однозначно. Я хотів би пане Григорію, щоб ви розібрались до кінця дня і публічно вибачились перед нами», - наголосив очільник заводу.

«На сьогодні ми вжили всіх заходів. Жодних скидів «Біо-Пек» не робить на поля фільтрації. Всі скиди, а це 60-70 тисяч тонн, використовуються на полях господарств. У нас є відповідні договори. Також ми збудували буфер для зберігання барди. Запевняю, що гранично допустимих перевищень немає», - сказав він.

«Поля фільтрації – це не тюльпанове поле, це очисні споруди, але такого запаху, як описують, там нема. Ми зробили рекультивацію, обробку ґрунтів, робимо кожен місяць дегазацію. Ми не політики, не інформаційники, але працюємо», - додав Ростислав Новосад.

Директор цукрового заводу розповів, що на підприємстві розробили проект очисних споруд вартістю 20 мільйонів євро. На 7 мільйонів обладнання вже купили.

«Не можна говорити, що на полях фільтрації немає запахів, але вони не є шкідливі і ми робимо все, щоб їх зменшити. Навантаження на поля вже зменшили вдвічі», - наголосив він.

***

Послухавши усі сторони, депутати вирішили сформувати робочу групу і відвідати Гнідавський цукровий завод.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Фотографка з Луцька вразила лідерів Європи сильними фото з дівчиною на візку
Наступна новина Чим закінчився страйк газовиків у Києві
Схожі новини