Волиняни долучилися до проєкту "Телефонний друг". Волонтери раз чи два на тиждень спілкуються з людьми, які додзвонюються на телефон довіри.
Про це розповіла Суспільному менеджерка проєкту Поліна Гоч.
Зі слів психолога Антонія Мельника: обмеження контактів та самоізоляція викликають психологічні проблеми, які загострилися у час пандемії. Торік у червні Українська Волонтерська Служба та Дитячий фонд ОО в Україні запустили проєкт "Мій телефонний друг".
Одна з тих, хто відповідає на дзвінки людей, яким знадобився телефонний друг, – лучанка Юлія Тарадюк. Перед тим, як стати волонтеркою проєкту, вчилася онлайн. Розповідає: майже два місяці спілкується зі своєю підопічною, зідзвонюються раз або двічі на тиждень.
Учасниця проєкту "Мій телефонний друг" Тетяна Дацик – мати учасника АТО. Жінці 57 років, мешкає у селі Морозовичі. Каже: в родині виникли проблеми, захворів чоловік, син важко адаптовувався до мирного життя.
Жінка розповідає: не мала з ким обговорити свої негаразди, допомогли волонтери з проєкту "Телефонний друг".
Зі слів Тетяни Дацик, спільну мову знайшла із 26-річною дівчиною, якій довірила свої проблеми. Волинянка каже: моральна підтримка незнайомих людей, які спілкувалися з нею телефоном, допомогла їй.
Зараз у волонтерській програмі 6 345 зареєстрованих волонтерів та 4 150 людей, які звернулися на гарячу лінію, – розповіла Суспільному менеджерка програми Поліна Гоч. Облік людей окремо по регіонах поки не проводять.
Всеукраїнська гаряча лінія проєкту "Мій телефонний друг" працює у будні. Детальнішу інформацію про це можна знайти на сайті проєкту.