До дня міста: ТОП-10 досконалих архітектурних об’єктів Луцька з погляду знавців

Чтиво 12 вересня 2020, 11:15

Чи часто ви озираєтесь довкола, коли йдете чи їдете на роботу, навчання? Думаємо, що ні. Бо і для багатьох ця дорога стала чимось буденним. А про будівлі годі й говорити. Часто: бачимо їх, вони нам подобаються, але ми так і не знаємо, а чим же їхня архітектура особлива.

Саме тому «Перший» підготував добірку найбільш досконалих, красивих будівель Луцька з погляду архітектури. У цьому нам допомогли відомі луцькі архітектори, дизайнери, художники: вони обрали об’єкти міста, які варті нашої уваги.

Пропонуємо вам топ-10 архітектурних об’єктів Луцька, які є найбільш цінними, на думку фахівців.

1. Замок Любарта

Архітектурна та історична пам’ятка національного значення. Замок – найстаріша будівля у Луцьку, його будівництво тривало з 1350 року до 1430-х років. З цікавого: кажуть, князя Любарта надихнула збудувати замок його кохана дружина Агрипіна, дочка останнього князя з роду Данила Галицького.

Коментар фахівця: «Луцький замок має багато плюсів в архітектурному плані. І про нього можна багато говорити. Але я скажу думку спільноти України. В 2011 році проходив національний конкурс «Сім чудес України» серед замків, палаців, фортець. На цей конкурс було подано 128 об’єктів, з різних областей. З цих об’єктів спочатку вибрали 21, а потім дали на розгляд інтернет-голосування і кваліфікованого журі. І вже після цього було обрано сім чудес України. Туди увійшов і Луцький замок, який став першим у цьому списку», – голова спілки архітекторів Волині Тарас Рабан.

2. Римо-католицький костел святих Петра і Павла

Костел розташований в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк». У 1616 році розпочалось його будівництво. Під храмом є чотириповерхові підземелля, де розташовувалися підземна церква і в’язниця. Вони відкриті для відвідування. З цікавого: Місцеві кажуть, що підземеллями костелу блукає привид 19-річної Магдалени Рожицької – дружини луцького коменданта Степана Тализіна.

Коментар фахівця: «Передовсім, це пам’ятка історії Луцька. Костел – будівля асиметрична і відрізняється від інших своїм модернізмом. Найбільше мене зачаровують ті чотирьохповерхові підземелля, де колись розташовувались підземна церква і в’язниця. От такі силуети формують наше місто», – екс-головний художник міста Ярослав Матвіїв.

3. Залізничний вокзал (1959 р. реконструкція – 2013 р.)

Приміщення вокзалу збудували в 1959 році, а його реконструкція відбулась в 2013 р. Згодом, через три роки після оновлення луцький залізничний вокзал визнали одним із найкрасивіших в Україні. З цікавого: Архітектор Андрош Бідзіля задумав вокзал з трьома куполами. Проте начальник Львівської залізниці обурився: як це – у Львові один купол, а у Луцьку буде аж три?! Довелося архітекторам змінювати проект, тому зараз вокзал з одним куполом.

Коментар фахівця: «Залізничний вокзал – це візитна карта міста. Коли виникло питання про будівництво нового вокзалу чи реконструкцію старого, то вирішили лише побілити той, що був вже, старий вокзал. І все. Така була позиція у волинського керівництва і воно не було зацікавлене у будь-яких змінах вокзалу. Але позиція львівської залізниці відрізнялась. Вони звернулись до мене і сказали, що потрібно зробити гідний вокзал, такий як для обласного центру. Тому я запропонував два варіанти: проєкт будівництва нового вокзалу та реконструкція старого. Прийняли проєкт реконструкції вокзалу, його затвердили у Львові і розпочали будівництво», – заслужений архітектор Волині Андрош Бідзіля.

4. Свято-Троїцький кафедральний собор

Свято-Троїцький кафедральний собор – головний православний храм Луцька, архітектурна пам’ятка національного значення ХVІІ ст. З цікавого: іконостас собору зберігся з ХІХ ст. і зачаровує розкішшю. Також є частина мощей Миколая Чудотворця, захисника Луцька.

Коментар фахівця: «Собор Петра і Павла – це одна з красивих пам’яток архітектури Луцька. Виконаний він у барочному стилі і будувався як католицький костел. Це одна з небагатьох будівель, де відчувається архітектурна школа і стиль. Що цікаво, біля собору розміщений давній цвинтар, на якому збереглися могили ХІХ ст. Тут похований суддя Луцького окружного суду Іван Десницький», – архітектор, голова Волинського благодійного фонду «Архітектурна Волинь» Євген Ходаківський.

5. Лютеранська кірха

Лютеранська кірха – пам’ятка архітектури, об’єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», свою історію веде з 1907 року. Кірха стала одним із головних храмів німецьких колоністів на території Волині. З цікавого: Лютеранська кірха збудована на місці костелу Діви Марії ордену кармелітів ХVІІІ ст., який 1845 р. знищила пожежа, одна з найбільших за всю історію міста.

Коментар фахівця: «Лютерани-євангелісти звернулися у мерію, щоб їм виділили ділянку під будівництво храму. Їм запропонували два варіанти і вони обрали той, де зараз і стоїть кірха. Чому вони обрали саме ту ділянку? По-перше, там уже був колись старий костел і вони вирішили зекономити на фундаменті, це відносно. По-друге, мерія поставила їм умови: не лише збудувати храм, але й дорогу до нього.

Ця історія приблизно повторилась через 100 років. Коли кірха уже не діяла, то в ній знаходився архів. Потім він переїхав на інше місце, в нове приміщення. І певний час кірха пустувала, там збиралися навіть зробити орган.

Тоді віруючі з церкви євангельських християн-баптистів звернулися до теперішньої мерії, де був головою Антон Кривицький з проханням, щоб їм дали в оренду приміщення кірхи для їхньої церкви. Міська рада вирішила задовольнити це прохання і поставила декілька умов. Перша – відреставрувати кірху такою, якою вона і була, бо це пам’ятка культурного значення. Оскільки там не було центрального шпиля (у1961 році був сильний ураган, що зніс його). І друга – відремонтувати дорогу», – голова спілки архітекторів Волині Тарас Рабан.

6. Головпоштамт

Будівля знаходить на вулиці Кривий Вал. Її будівництво розпочали в кінці 30-х років минулого століття. Як вважають дослідники архітектури Луцька, приміщення головної пошти – дуже яскравий представник архітектури функціоналізму. З цікавого: головна пошта – одна з небагатьох будівель, які впродовж історії не змінювали свого призначення.

Коментар фахівця: «Особливо подобається в цих будівлях чистота ліній, спокійна форма фасаду, мінімалістичний характер. Будівля органічно вписана в лінійну забудову вулиць, витримана висотність. Така архітектура показує "повагу" до на в колишнього середовища, не надто вилазить на передній план, а органічно доповнює архітектурне середовище», – засновник і керівник студії Leo D'uk Design , дизайнер Левко Давидюк.

7. Будинки Бородіна

Головний корпус СНУ імені Лесі Українки із навколишніми будівлями становить єдиний архітектурний ансамбль і є пам'яткою архітектури 1950-х років. З цікавого: ідея розкриття площі на живописну заплаву річки Стир належала колишньому головному архітектору міста Ю.В. Бородіну. Він гідно оцінив живописні види, що відкриваються звідти на долину річки й на історичне ядро міста, і домігся, щоб там не будували театр, який закривав би ці чудові краєвиди.

Коментар фахівця: «Будинки Бородіна – це епоха скрупульозності, на мою думку. Вони будувалися у 50-ті роки, де відчувався педантичний підхід до будівель. До будівництва залучені дійсно фахівці, дійсно прослідковується архітектурна школа. Мене взагалі приваблюють будинки з цегли, а тут ще й вони збудовані за нормами: висота стель, площа їх. Нам залишається одне: гідно берегти і утримувати цей «ансамбль», – екс-головний художник міста Ярослав Матвіїв

* * *

Поділились знавці архітектури думками не лише про споруди, а й про ті луцькі вулиці чи їх частини з будівлями, які є особливими «фрагментами» міста і варті особливої уваги.

8. Частина будинків на Кривому Валі

Одна з найгарніших вулиць центрального Луцька, де майже немає новобудов. З цікавого: На початку вулиці збереглися старе плиткове мощення тротуарів та бордюри початку XX століття.

Коментар фахівця: «Будівлі на кривому валі. Управління зв’язку і головпоштамт, і колишній кінотеатр «Батьківщина» - це три будівлі виконані в стилі конструктивізму або модернізму. Це будівлі польського періоду, які фактично сформували все на вулиці Кривий Вал. Безумовно, що це європейський конструктивізм, який суттєво відрізняється від, радянської школи: радянського вульгарного, банального конструктивізму. Важливо, аби громадяни могли відрізнити ці два конструктивізми», – архітектор, голова Волинського благодійного фонду «Архітектурна Волинь» Євген Ходаківський.

9. Вулиця Крилова

Це одна із затишних вулиць Луцька, що знаходиться між вулицями Лесі Українки та Богдана Хмельницького. Її заклали у 1930-х роках на приватних землях нащадків двох родин. З цікавого: Перша назва вулиці – Відродження, проте магістрат у 1928 році затвердив назву Жеромського, на честь польського письменника-реаліста Стефана Жеромського. Сучасну назву на честь російського письменника Крилова вулиця отримала у 1957 році.

Коментар фахівця: «Ми не бережемо архітектурну спадщину. Ми молимось постійно на замки, забуваючи, що архітектура періоду конструктивізму чи модерну вона теж цікава навіть у забудові вулиць. Одна з них – вулиця Крилова. На цій вулиці під асфальтом збереглася стара шашка Терлінського - вид мощення, яким покривали дороги у 30-х роках ХХ століття», – архітектор Луцька Андрій Жига.

10. Будинки на Богдана Хмельницького

Свій початок вулиця веде від Театрального майдану та спускається до майдану Братський Міст. Це одна з головних центральних вулиць Луцька, що має односторонній рух. З цікавого: назву Богдана Хмельницького вулиця отримала лише в 1954 році на честь 300-річчя Переяславської угоди. А перед тим вулиця називалась Староволодимирська, Романівська, Генрика Сенкевича і Лесі Українки.

Коментар фахівця: «Вулиця Богдана Хмельницького – це епоха польських майстрів, саме за них з’явились модернові будинки. Це епоха, де майстер мав свій кодекс честі. Якщо дивитися на будівлі самі, то тут залучена ґрунтовна, поглиблена технологія будівництва. Сама робота і підхід до неї – унікальні, тут є великий вклад. Це історична вулиця з поєднанням будинків і досі збереженого візерунка бруківки – це шарм, що приваблює», – екс-головний художник міста Ярослав Матвіїв.

Ходить голуб по бруківці… з новішої на старішу))

Текст і фото Ірини Васюхник