Це як гуси і Рим: кожне місто має своїх особливих тварин. Одні з них легенди, інші пам’ятники, треті живі-живісінькі і «гавкають-мукають» десь в сусідньому дворі)) Луцьк складно уявити… без рожевого слоника чи без історії про собаку Біма. Хоча слоник – всього-на-всього пам’ятник у занедбаному ботанічному парку. А Бім перебрався (чи його «перебрали») в Ківерці.
З нагоди Всесвітнього дня тварин «Перший» спробував скласти ТОП тварин, які стали неформальними символами Луцька.
1. Рожевий Слон… без Моськи
Скульптура слона колись прикрашала фонтан на території ботанічного саду над Сапалаївкою. Через те, що якось її пофарбували у рожевий колір лучани стали називати її рожевим слоником. Назва так гарно прижилася, що хоча скульптуру з того часу вже фарбували у різні кольори, в народі вона все одно – рожевий слоник.
Луцькому слонику – більше 60-ти років. Бо збудований фонтан зі скульптурою був ще у 1950-ті роки. Цікаво, що називалася скульптурна композиція «Слон і Моська» - на честь героїв однойменної байки Крилова.
Парк довкола слоника існує давно. Ще до Другої світової там планували зону відпочинку. Тому зразу після війни парк назвали іменем Климента Ворошилова. Там був популярний танцмайданчик, тому в цьому місці любила відпочивати луцька молодь.
Як згадувала краєзнавець Наталія Пушкар, луцький слоник колись був з Моською. Тобто, окрім скульптури слона поруч була й скульптура собачки – героїні байки Крилова Моськи. Коли саме з ботанічного саду зникла Моська, невідомо.
Луцькі активісти вже кілька років поспіль фарбують рожевого слоника в різні кольори та прибирають довкола нього. Попри те, що рожевий слоник став улюбленцем лучан, ботанічний сад занепадає.
2. Дельфіни з луцького фонтана
Упродовж 30-ти років на головній площі Луцька - Театральному майдані – був фонтан. У центрі фонтану стояла скульптура з дельфінами. Фонтан збудували в ході глобальної реконструкції цієї частини міста, що відбувалася у 70-х роках.
У 1975 році в центрі Луцька збудували приміщення драмтеатру. Тоді ж поруч спорудили і фонтан з дельфінами. А за два роки відкрили пам’ятник Лесі Українці.
Тривалий час фонтан був одним із улюблених місць відпочинку лучан. Фото з дельфінами є у багатьох сімейних альбомах.
Покійний міський голова Антон Кривицький виношував плани щодо реконструкції цієї площі: на місці радянського фонтану мали будувати сучасний світломузичний. Десь тоді, у 2000-х, у ході реконструкції дельфінів забрали з центру міста. І добре, що не комусь на дачу, а на територію Луцького зоопарку.
Відтоді зоопарк суттєво змінився і теж пережив реконструкцію, але радянських дельфінам там зберегли. Нині вони стоять посеред ставка в зоопарку.
3. Кінь сина засновника Москви
Історія про смерть коня московського князя Андрія Боголюбського і його поховання в Луцьку дуже популярна серед археологів. «Дожила» вона дотепер завдяки тому, що свого часу була зафіксована в літописах. А самого російського князя, який у 12 столітті опинився під Луцьком, Російська православна церква у 18 столітті навіть канонізувала.
Андрій Боголюбський – син засновника Москви Юрія Долгорукого. Як свідчить літопис, десь біля Луцька, поблизу Стиру похований його кінь. Археологи ретельно шукали підтвердження цьому факту, але марно.
Всередині 12 століття під час міжусобиць між волинським князем Ізяславом Мстиславовичем та Юрієм Долгоруким Андрій Боголюбський був поранений. Дісталося і його бойовому коневі. Попри поранення кінь виніс Боголюбського з поля бою.
Щоб вшанувати коня, князь провів цілий обряд поховання. В Никонівському літописі є детальний опис обряду поховання. Археологи, які досліджували літопис, вважали, що кінь може бути похований в одному з найбільших курганів луцької Юриздики (передмістя Луцька). Нині це територія Свято-Троїцького кафедрального собору УПЦ КП.
«Дружина професора В. Антоновича – відомий український археолог Катерина Миколаївна Мельник пов’язувала літописне повідомлення про поховання коня з найбільшим курганом луцької Юриздики - т.зв. Романсівкою (територія нинішнього Кафедрального Собору в м. Луцьку). Цієї версії нині дотримується і кандидат історичних наук, львівський археолог Святослав Терський», - стверджував луцький краєзнавець Ігор Левчук.
Учені проводили розкопки кургану, але решток коня там не знаходили.
4. Бім з вулиці Лесі Українки
Бім – найвідоміший вуличний пес у Луцьку.
Рябий собака оселився у центрі міста кілька років тому. Ночував на «Книжковому пасажі», любив лежати біля велокав’ярні. Його знали всі, хто живе і працює в межах головної пішохідної вулиці Луцька.
Популярним цей пес став після того, як «зайшов» у соцмережі. Луцький фотограф Віктор Чухрай любив фотографувати Біма і ділитися світлинами у «Фейсбуці». Віктор Чухрай не просто фотографував вуличного пса, а ще й щиро з ним товаришував. Собака мав оригінальний нашийник, на якому був написаний номер мобільного телефона Чухрая. За його публічним життям стежило чимало лучан.
Бім, схоже, до свого «пришестя» на вулицю Лесі Українки мав складну долю, бо він гавкав на людей у формі та людей з великими сумками. Продавці з пішохідної вулиці, які товаришували з собакою, припускали, що в минулому його били.
Але мав Бім і недругів. Хтось із лучан нажалівся на пса. Уже екс-директорка КП «Ласка» вирішила, що його треба забрати з вулиці. Собака опинився в притулку для бездомних псів, а потім – в обійсті своїх нових власників. Нині він живе в Ківерцях. Але не перестав бути легендарним луцьким собакою.
5. Лев Голованя
Лев Голованя – одна зі скульптур легендарного луцького скульптора Миколи Голованя.
Скульптура стоїть на вході в обійстя Голованя – його славнозвісний будинок з химерами. До будинку Голованя вервечкою йдуть туристи. Власника оселі називають луцьким Гауді. Всіх, хто прямує побачити унікальну туристичну родзинку міста, зустрічає скульптура лева.
За легендою, лев Голованя здійснює бажання. Варто потриматися за скульптуру, торкнутися її й загадати бажання, як воно збувається. З іншою версією – своє сокровенне бажання треба прошепотіти біля лева.
Достеменно невідомо чи байку вигадав сам Микола Головань, чи хтось із туристів. Але через величезну популярність його дивовижного творіння вона гарно прижилася і «пішла в народ».
Підготувала Олена ЛІВІЦЬКА (Перший).
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.