З 2019 року в обласному центрі Волині працює комунальне підприємство «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької територіальної громади». З відділення він виріс у потужний заклад, який і далі розвивається. Але чи покриває він потреби у медичній реабілітації, зважаючи на велику війну?
Що можуть у Центрі, як ставлять на ноги хлопців з кульовими та мінно-вибуховими травмами, на якому рівні в Україні реабілітація? На ці питання «Першого» відповідав директор установи Ігор Гнетньов. Важливо знати, що він сам має бойовий досвід: як військовий медик був в Афганістані, а згодом і в АТО.
Приймають майже пів тисячі хлопців щодня
Кожного дня Центр приймає до 450 осіб. Це люди з різного ступеня пораненнями, ампутаціями, контузіями. Є серед них і цивільні. Загалом більш-менш «комфортна» спроможність установи – це 350-400 людей. Є в Центрі і 30 стаціонарних місць.
Якщо для військових черги не існує, то для цивільних вона – 2-3 місяці.
«Тригер у формі війни у нас божевільний. Тому що їдуть-їдуть і везуть. Навіть без статистики війни кожен 4-5 мешканець на Волині має інвалідність… Що зараз? Кожен другий-третій? Тому цю медицину треба швиденько і бігом робити з реабілітацією. При чому не імітованою!».
«Реабілітація – це технології»
З реабілітацією як з медичною послугою в Україні велика проблема. Можна сказати, що вона робить перші кроки. Директор медичного центру називає цифри:
«5 років тому наш реабілітолог, який зараз воює отримав сертифікат №18! Тільки 18 спеціалістів! Ерготерапевт отримала свій фах у 2017 році. А перші реабілітологи в медичних університетах були підготовлені і випущені тепер, у 2024 році. Мене у виші вчили, як запобігти хворобі, як з нею боротися, а от що робити з наслідками не вчили. Це наслідок поганого спадку з пострадянського періоду. У радянській медицині і завдання такого не стояло реабілітовувати людей з інвалідністю. Тоді аналізували рівень захворюваності, але ось саме реабілітація нікому й не потрібна була. Правда, тоді існувала фізіотерапія. Науковці вивчали вплив електрофорезу й іншого. Але за кордоном доказова медицина такого не визнавала і не визнає. Виняток хіба є окремі території, де мешкають вихідці з Радянського Союзу – для них за їхніми потребами такі послуги надають, але за рахунок пацієнта. Страхові компанії цього не оплачують.
«Насправді реабілітація – не менш технологічний процес, ніж нейро- чи кардіохірургія. Реально! Це не про масаж, не про фізіотерапію… Вона – про технології. Якщо провести умовну паралель між людським організмом і комп’ютером, то легко уявити, як він сигналізує на весь екран «помилка» при найменшому збої і не може виконати мінімальне завдання. А в людини як? Сигнал про потребу зробити певний рух мозок видає, але, наприклад, до руки чи ніг він не доходить, бо важка травма – шлях перерваний, перебитий. Саме реабілітолог в такому випадку має все переналаштувати. Реабілітологи або помагають відновити втрачену функцію, або замістити її, або вчать жити комфортно без неї».
Ігор Гнетньов показує кисть руки і як по-особливому у нього згинаються пальці. Це наслідок бойової травми з Афганістану. Після операції його пальці потрохи відновлювали свою дієздатність до сьогоднішнього стану 30 років! Він каже, що сучасні реабілітологи такого б не допустили:
«З такими лікарями, які зараз працюють в центрі, ми хочемо досягти цього не за 30 років, а за 3! Це наполеглива праця через свідомість, підсвідомість, якісь рухові (насильні навіть) речі, через екзоскелети, тренування, механіку...
Конкретний приклад. 2022 рік. Хлопчину привезли до нас після важкого поранення: куля ввійшла в потилицю, пройшла через весь мозок і зупинилася, вдарившись у лобну кістку. Він втратив свідомість, кома; хірурги прооперували, дістали кулю. І все. З коми він не виходив. Страшно сказати, йому пророкували вегетативний стан. Але зіграла роль наполегливість батьків. Він спершу був в іншому реабілітаційному центрі, де його вивели з коми. Там відновили перші рухи. У цьому році, в березні, я став свідком, як він вийшов з машини батька за допомогою опори. Кажу: «Микол, де був?» - «А ми в кіно їздили». Чудо? Батьки і технології.
Ще один випадок з чоловіком із мінно-вибуховою травмою. Він до нас приїхав абсолютно лежачий. Міг тільки трохи порухати головою і тихо щось сказати. За два тижні він вже сам сідав, балакав, рухав руками. І сказав журналістам, що збирається на рибалку.
Якщо про побутові травми – є хлопчина, який невдало пірнув у липні – пошкодив мозок в ділянці шиї: нейрохірурги розвели руками. Він у нас другий місяць. За перші 2 тижні ми його посадили. Наступного тижня він подав руку для вітання, а на початку тижня він вже їв за допомогою ортезу. (Ортез - зовнішнє медичне пристосування, призначене в даному випадку для корекції функцій руки). Тобто це все технології.
От це зміст реабілітації. Її оцінив світ. Бо вона дозволяє не бути тягарем для інших, давати собі раду та й навіть робити щось корисне і заробляти гроші. Незалежно від того, яка в тебе проблема. От це кльова медицина і кльова реабілітація. І в нас крута медицина».
Як військові потрапляють на реабілітацію
Як правило, військовим після лікування в госпіталях дають до 30 днів реабілітаційної відпустки. Вони приїздять сюди і отримують скерування від сімейного лікаря до нас. Також скеровують безпосередньо з військової частини чи знову ж таки з госпіталів, з обласної лікарні.
Зрозуміло, що одного реабілітаційного сеансу мало. В середньому реабілітаційний цикл триває 3-4 тижні. Буває довше. Ігор Гнетньов деталізує, як далі:
А далі, умовно кажучи, дається домашнє завдання. Тобто розповідаємо тому ж військовому, який комплекс вправ йому важливо робити, як їх робити і чого уникати. І кажемо: «Ми знов вас чекаємо через такий-то проміжок часу». Так і рухаємося маленькими кроками з маленькими цілями, поки не досягнемо глобальної мети».
«Іноземців цікавлять проблеми, з якими ми працюєм»
Наша команда їздить навчатися і за кордон, і по Україні. І до нас приїздять теж. Вчимося один в одного, показуємо, якщо маємо раціональне зерно. За кордоном ми відпрацювали у 4-х клініках в Ізраїлі, в мережі клінік Німеччини, і якщо раніше ми зверталися до них з проханням про обмін досвідом, то тепер вони нас запрошують. От німців, наприклад, дуже цікавлять проблеми, з якими ми працюємо. Ми також працювали в Польщі, Італії, у США. І колеги дали нам доступ (небезплатний) до реабілітаційних протоколів. І це недешево. Крім цього, передбачені консультації в онлайн-зустрічах, а потім і обговорюємо результати. Богу дякувати у нас є спонсори і ми беремо певні протоколи до опрацювання. Хоча безпосередні зустрічі необхідні.
Тисяча євро на лабораторію реабілітації рівноваги
Цього тижня у Центрі презентували новий зал кінезотерапії. (Кінезо – це лікування рухом).Гроші на це виділили з бюджету Луцької громади.
Ігор Гнетньов розповідає про зони психологічного розвантаження і симулятор їзди на автомобілі. Тут навчатимуть хлопців, які прийшли на реабілітацію, як давати собі раду і в побуті, навіть з тією ж дреллю. Медик пояснює:
«Ерготерапевт (або фізичний) має допомогти людині з інвалідністю працювати з нею правильно з огляду на її стан здоров’я, щоб не було перенавантажень на якийсь орган чи певну групу м’язів.
І це ще не все. У червні тут має бути лабораторія реабілітації рівноваги. Ми виграли відповідний грант на транскордонний проєкт ЄС, запустилася робота. Цього року виділені кошти польським нашим партнерам, а наступного року – нам. Це крута штука.
Один з її елементів – інтеграційна дошка з 3Д графікою, з озвученням, що створює віртуальну реальність. Людина з проблемами ходи на підвісі перебуває на спеціальній платформі з відповідним аудіосупроводом та візуалізацією навколишнього середовища – на неї чіпляють маркери, а по колу – датчики. Уся ця апаратура фіксує особливості ходи. Це дає змогу вивчити, яке навантаження на суглоби, на хребет. Якщо виявиться, що людина якось неправильно використовує своє тіло, то є можливість змоделювати, яким чином досягти правильного навантаження, якщо ж порушення складне – то як їх правильно скорелювати. Ця лабораторія вартує близько 1 мільйона євро… Знаючи, що саме корегувати, ми можемо впоратися з допомогою інших засобів, яких тут вистачає. Повторюся: реабілітація – це технології».