Три корпуси колишнього шкірно-венерологічного відділення у Ковелі, що на вулиці Міцкевича, 64, перебудують під житло. Роботи планують завершити до кінця 2019 року і поселити туди 13 медпрацівників з родинами.
Вартість перебудови – більше трьох мільйонів. Проте ковельське медоб’єднання не проводило закупівлі через систему «Прозорро», кажуть: роблять усе власними силами – коштами людей, які будуть тут жити, тому – без витрати бюджетних грошей.
Проте у дозвільних документах підрядником робіт вказана будівельна фірма «Волтранс», а не колектив медиків.
Кому саме пощастило отримати нове службове житло – не зізнаються. Проте, виходить, що ці 13 сімей мали б скинутися по 260 тисяч гривень для ремонту будинків, які матимуть статус службового житла.
Скільки квартир вийде із «тріп-дачі»? Кого поселять?
Колишнє шкірно-венерологічне відділення у Ковелі – це три корпуси: одне двоповерхове на 278,9 квадратів і два одноповерхові – 145,9 та 125,8 квадратів.
Як розповіла заступниця головного лікаря Ковельського МТМО Валентина Корецька, після реконструкції планують квартири, передбачені як для молодих людей, так і для сімейних. Загалом заселять 13 медпрацівників.
За її словами, службове житло може стати хорошим стимулом медперсоналу не звільнятися і зменшити відтік кадрів.
Назвати чіткої цифри, скільки наразі працівників ковельського медоб’єднання перебувають на квартирній черзі, заступниця головного лікаря не змогла. Зауважила, що «раніше було 38, але восьмеро десь у 2014-2015 році отримали службове житло».
Як саме відбирали «щасливчиків» – незрозуміло. Посадовиця запевнила, що про таку можливість повідомляли усіх працівників, а потім відбирали із тих, хто не має власного житла. Назвати кому саме надали службове житло – відмовились, посилаючись на захист персональних даних.
Скільки коштує перебудова?
Загалом перебудова коштує 3,4 мільйони гривень. У медоб’єднанні запевнили, що бюджетних грошей не витрачали – усе робили силами і коштом працівників, які будуть тут жити.
Саме через це, за словами керівника Ковельського МТМО Олега Самчука, не проводили закупівлю на будівельні послуги через електронну систему «Прозорро».
«Необхідність проведення тендеру залежить від двох головних показників, а саме: хто здійснює купівлю робіт, послуг чи товарів? А також яка вартість цих робіт, послуг чи товарів? Звідси, якщо підряднику сплачує Замовник в розумінні Закону про публічні закупівлі (наприклад, Лікарня) і вартість цих робіт (реконструкції) становить більше 1,5 млн. (в нашому випадку це більше 3 млн.), то незалежно від того, чиї це кошти (бюджетні чи благодійні, чи скинулись самі працівники)) такі договори не могли бути укладені без проведення відкритих торгів через електронну систему закупівель «Прозорро» – забороняє ч.7 ст.2 Закону України про публічні закупівлі», – прокоментувала юристка ГІ «За чесний тендер» Мирослава Примак.
Чому офіційно підрядник – будівельна фірма?
Керівництво лікарні запевняє: ремонт роблять своїми руками майбутні жильці і їхня родичі.
Тим часом, у дозвільних документах, які видавала Державна архітектурно-будівельна інспекція, йдеться про те, що підрядником робіт є будівельна фірма «Волбуд».
Під час телефонного дзвінка директору цього підприємства Василю Щебету, він лише зазначив, що «зараз там нічого не робимо», і попросив зателефонувати пізніше. Згодом запевнив, що взагалі не проводили на цьому об’єкті жодних робіт.
«Пропозиція така була, на етапі, коли задумувався проект, але пізніше нам сказали, що немає грошей і ми нічого не робили на цьому об’єкті», – сказав Василь Щебет.
Чи небезпечно жити в колишньому вендиспансері?
Як запевнила Валентина Корецька, під час реконструкції будівля пройшла необхідну дезінфекцію (0,5% розчином Дезактину), в усіх кімнатах повністю оббивали штукатурку, тож немає причин переживати за попереднє призначення будівлі.
Куди перевели шкір-вен лікарів?
«Ці будівлі потребували ремонту, були в поганому стані і ми чотири роки тому дермо-венерологічний кабінет перенесли у новіше приміщення, а там прийняли рішення зробити службове житло», – розповіла лікарка.
За її словами, у 2016 році Ковельська міська рада прийняла рішення про зміну цільового призначення цих приміщень.
Цікаво, що у 2014 році у цьому корпусі лікарні відкрили реабілітаційне відділення для учасників АТО, але про це Валентина Корецька спершу не згадала. На запитання, куди перенесли це відділення, відповіла, що «воно себе не оправдало, проіснувало пів року, може, 10 місяців. Реабілітація проходить в профільних відділеннях».
Людмила ЯВОРСЬКА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.