До створення панно долучилися вісім дітей-переселенців з Києва і Харкова та п’ятеро їхніх ровесників з Луцька.
Кожен малював те, що рідне і близьке серцю, – розповіла «Суспільному» авторка ідеї Людмила Салинська.
Над створенням панно працювали чотири заняття, а це – майже десять годин. Діти-переселенці з батьками зобразили будинки, дерева, квіти, людей, котів та янголят. Допомагали їм у цьому учні Луцької художньої школи.
Допомагали переселенцям малювати панно учні Луцької художньої школи. Фото «Суспільного Луцьк»
Назву «Повернення додому» для панно запропонували переселенці.
«Коли ми починали це все малювати, було дуже важко наповнити якимсь таким барвистим змістом. Але в першу чергу, це наша мрія – повернення додому», – говорить переселенець з Харкова, який разом із 12-річним сином долучився до створення панно, Степан Карпусь.
Через постійні обстріли на початку березня родина з Харкова приїхала до Луцька. З того часу старший син Тимофій відвідує уроки арт-терапії при Луцькій художній школі.
До війни, – каже хлопець, – ні разу не малював, а тепер – подобається.
Степан Карпусь малював панно разом з 12-річним сином. Фото «Суспільного Луцьк»
Панно створили на спеціальному будівельному полотні. Малювали акриловими фарбами. Його довжина п'ять з половиною метрів, а ширина метр та двадцять сантиметрів, - говорить Людмила Салинська.
Зараз панно експонується в артгалереї луцького Палацу культури.