У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відкрили перший Міжнародний науково-практичний конгрес з канадознавства «Україна-Канада».
Захід провели в четвер, 21 червня, – пише Район.Луцьк.
Проректор з науково-педагогічної роботи, євроінтеграції та роботи зі студентами, кандидат філологічних наук, доцент Анна Данильчук привітала всіх учасників конгресу та гостей заходу.
«Ми дуже раді вітати перший конгрес. Я дуже добре пам’ятаю, як виникла ідея в жовтні, коли Ігор Ярославович запропонував провести такий конгрес у нас. Ми бачимо, яка колосальна робота пророблена організаторами цього конгресу», – сказала Анна Данильчук.
Ректор Сну імені Лесі Українки Ігор Коцан зазначив, що тісні і дружні стосунки України та Канади лише позитивно впливають на розвиток обидвох країн.
«Зараз перекладають на українську мову сучасних канадських авторів, які стануть доступними для студентів, для молоді, для всіх людей України. Адже дуже важливо побачити, як працюють за океаном», – заявив він.
На конгрес завітали директор канадського інституту українських студій при Альбертському університеті Ярослав Балан, доктор економічних наук, професор та проректор з наукової роботи та інновацій СНУ імені Лесі Українки Андрій Бояр та представник Посольства Канади в Україні Руслан Кац.
Під час пленарного засідання науковці виступили з доповідями
Подяками нагородили доктора філософії, президента компанії «Східноєвропейські можливості» Валерія Полковського, магістра історії Альбертського університету, бакалавра теології Коледжу Олдерсгейт Пола Бродвея, доктора філософії, заступника директора канадського інституту українських студій при Альбертському університеті Сергія Ціпка та директора канадського інституту українських студій при Альбертському університеті Ярослава Балана.
Тріо бандуристок «Дивоструни» – лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів і музичних фестивалів підготувало для присутніх невеличке музичне вітання.
Пізніше відбулося перше пленарне засідання. З доповідями виступали: Віталій Макар «Канадсько-українські міждержавні стосунки», Ярослав Балан «Ріа Клайман: забутий свідок Голодомору 1932-1933», Сергій Ціпко «Starving Ukraine. The Holodomor and Canada’s Response», Валерій Полковський «Образ Канади в сучасній українській літературі», Геннадій Бондаренко «Літопис Волині як спадщина української еміграції».