У волинському селі Секунь знайшли ікону Божої Матері, яку відновлював Тарас Шевченко.
Про неї «Фактам» розповів шевченкознавець Віктор Жадько, – пише видання Український інтерес.
Існує легенда, що під час однієї з експедицій Шевченко реставрував ікону в сільському храмі. Його зруйнували у 1893 році, а рештки, церковний інвентар, храмовий архів і образ Богоматері перенесли на нове кладовище. Там побудували невелику капличку й освятили її на честь преподобного Іова Почаївського.
Ікону, якої торкався Шевченко, професор Жадько вирішив шукати саме там. Він зробив 32 знімки образу й детально дослідив їх за допомогою комп’ютера. Спочатку дослідника вразило, що на Божій Матері та на Сині Божому намальовані українське намисто та прикраси.
«На Божій Матері, як дар пошани і любові українському жіноцтву, пишалися низки коралів і пацьорів (намист). Із корони на голові спускалися пасма різнокольорових стрічок. За православними канонами іконопису цього не повинно бути», – пояснив шевченкознавець.
Збільшивши зображення, чоловік помітив у медальйоні на грудях Ісуса літери «Ш» та «Т», а також дату – «1846». Саме у цьому році Шевченко був у відрядження на Волині. Щоб переконатися у достовірності знахідки, Жадько відшукав у архіві Почаївської лаври книгу з описом речей, знайдених у Секунського храмі після його зруйнування.
«Навпроти запису «Образ Божої Матері за Престолом» зазначено: «В 1846 году образ сей рештаврирован проезжим живописцем Тарасіем Шевченком», – констатував професор.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.