Щорічне дослідження з метою визначити фактичний рівень задоволеності наших громадян медичною допомогою «Індекс здоров’я. Україна» показало, що Волинь у напрямку втілення в життя кроків для реформування галузі та реалізації субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим із хворобами системи кровообігу у Волинській області» рухається у правильному напрямку і якісно. Про це начальник управління охорони здоров’я Волинської обласної державної адміністрації Ігор Ващенюк розповів під час засідання групи управління субпроектом, звітуючи про результати семінару за підсумками реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», що проходив у Полтаві 4-6 березня.
Найперше керівник профільного управління наголосив, що у плані реалізації компонентів субпроекту станом на березень 2019 року в області вже здійснено виплат (тобто освоєно коштів) на 5 809,9 тисячі доларів США. Це становить 29,05% від суми позики і є середнім показником серед інших субпроектів. На цей же період підписано 86 контрактів на 14 331,2 тисячі доларів США (або 71,66% від суми позики), які нині – на стадії виконання. Нещодавно проведено три нові тендери (тож в оцінці перебувають пакети на суму 4 871,6 тисячі доларів США) й оголошено торги на суму 166,5 тисячі доларів США. Ще два пакети закупівель для продовження навчального компоненту оголосять з дня на день. А на стадії коригування і підготовки до тендеру – пакет закупівель 6.1.2. 1. «Реконструкція приміщення під амбулаторію загальної практики-сімейної медицини, 1 об'єкт (2 фаза, повторна закупівля)».
З огляду на ці дані Ігор Ващенюк уточнив, що хоч проект триватиме і в 2020-му, усі контракти мають бути підписані цього року для того, щоб усе завершити спокійно та якісно. Адже в силу багатьох причин волиняни відставили і по вибірці коштів, і по темпах реалізації заходів, тож зараз, наверставши упущене, достойно виходять на фінішну пряму.
Як визнав доповідач, найпроблемнішим був будівельний компонент. На темпи його втілення в життя впливало чимало чинників. І з-поміж основних – перегляд, у зв’язку зі зменшенням суми позики, кількості об’єктів та скорочення лотів (із 86 запланованих кілька років тому приміщень під АЗПСМ відібрано 33 об’єкти для ремонту й реконструкції станом на сьогодні), переоголошення закупівель (мало місце через відхилення пропозицій, відсутність учасників на окремі лоти, непідписання договорів через відмову підрядників), довготривала процедура отримання департаментом регіонального розвитку та житлово-комунального господарства облдержадміністрації дозвільних документів, коригування проектів і призупинення робіт для внесення змін у договірні угоди. Нині ж уже підписано із 10-ма підрядними організаціями 16 контрактів на реконструкцію/капітальний ремонт 32 об’єктів, на 22-х ведуться роботи, два з них незабаром здаватимуть в експлуатацію (туди вже завезені меблі). На ще одне приміщення під амбулаторію за трохи розпочнуть шукати підрядника через тендерну процедуру.
Із закупівлею медобладнання, комп’ютерної техніки та розхідних матеріалів проблемних моментів, як уточнив Ігор Ващенюк, було в рази менше, а результати – дуже втішні. Наприклад, завдяки забезпеченню кожного сімейного лікаря на «первинці» комп’ютеризованим робочим місцем (а це 533 комплекти) Волинь демонструє один із кращих показників підписання декларацій і загалом не мала жодних проблем із впровадженням в області першого етапу реформи. І, до слова, левову частку декларацій підписали через медичну інформаційну систему «Реєстр індивідуального серцево-судинного ризику дорослого населення Волинської області», розроблену в рамках ІТ-кампоненту субпроекту.
Загалом 2018 рік був знаковим для покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Адже на загальну суму майже 11 мільйонів гривень здійснили постачання обладнання, медичних меблів та розхідних матеріалів для діючих амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, а для лікарень вторинного та третинного рівнів надання допомоги придбали обладнання на суму до 100 мільйонів гривень. Для останніх уже 2019-го здійснено нову закупівлю і триває її оцінка. А також оголошено тендер для придбання машин для дезінфекції та стерилізації кардіохірургічного обладнання й інструментів.
Про якісну роботу команди з реалізації субпроекту свідчить той факт, що участь у тендерах взяли такі постачальники, як Siеmens, Canon, Philips, Meditrade, Diatech, Human та ін. «Наші лікарі, які вже працюють на цьому обладнанні, підтверджують його високий рівень», – наголосив Ващенюк.
Тож співвідношення ціна/якість у виконаних договорах дозволяє говорити про закупівлю медтехніки із найкращими характеристиками за цінами, що дають значну економію порівняно із оціночними вартостями лотів. До слова, про професійно здійснені закупівлі свідчать і результати перевірок незалежних експертів (зокрема і на замовлення Світового банку, який завжди моніторить освоєння виділених коштів). Тож є сподівання, і що вітчизняні контролюючі органи, що нині працюють над перевіркою освоєння коштів у субпроекті, винесуть справедливі вердикти, підтвердивши, що робота була зроблена якісно і без жодних порушень.
Найвагоміші кроки у закупівлях обладнання – це, звичайно, придбання ангіографів: двох Canon Infinix-i Core+ INFX-8000V/G3 та одного Philips Allura Xper FD20 вартістю понад 600 тисяч доларів кожен. А ще – початок роботи нового рентген-операційного блоку відділення електро-фізіологіних досліджень серця, оснащено, зокрема, установкою для проведення інвазивних електрофізіологічних досліджень серця (з генератором для РЧ-абляцій з помпою та програмованою ЕКС і пересувною рентгенустановкою Siemens з можливістю проведення кардіоангіографії (С-аркою)) та операційними столами Lojer й освітлювачами Dräger.
Зупинився начальник УОЗ ОДА і на підвищенні фахового рівня медперсоналу. «Хай навчальний компонент і не такий помітний, але він важливий. Працюємо усі і маємо зниження рівня госпіталізації, зменшення виїздів швидкої допомоги з гіпертонічними кризами чи гострими коронарними атаками, що свідчить про злагоджену співпрацю усіх ланок та правильну побудову роботи на «первинці», де працюють саме лікарі та медсестри, які упродовж 2017-2018 років проходили дводенні навчання», – розповів Ігор Ващенюк. Він уточнив, що продовження компоненту буде цьогоріч, причому охопить і медперсонал «швидкої».
Щодо інформаційного компоненту, то тут Волинь має також чудові показники . На семінарі у Полтаві представили результати моніторингу матеріалів у ЗМІ про субпроекти, відповідно до якого область посідає перше-друге місця за кількістю згадок про зроблене.
Реальні результати втіленого (як субпроекту й реформ, так і програми «Доступні ліки» та президентської ініціативи щодо розвитку сільської медицини) – то, за словами Ігоря Ващенюка, на Волині такі цифри, як, наприклад, зменшення у 2018-му, порівняно з попереднім, кількості виїздів із приводу гіпертонічних кризів на 2628 випадки, гострого коронарного синдрому – на 186 випадків, ішемічної хвороби серця – на 543 випадки або м понад 46 тисяч кардіограм, зроблених лікарями «швидких», обладнаних кардіографами з дистанційною передачею даних, і спрямованих у центральну оперативну диспетчерську для опрацювання лікарями-консультантами і прийняття правильного рішення (зокрема й щодо госпіталізації).
Окремо Ігор Ващенюк зупинився на результатах звіту Рахункової палати України по аудиту субпроекту. Адже нині у деяких медіа поширюється викривлена інформація щодо нібито значних порушень під час реалізації заходів. Найперше він зазначив, що некоректно порівнювати дані, які свідчать про стан впровадження субпроектів у різних областях. Бо вони різні – у в грошовому еквіваленті, і в часовому вимірі. «Є субпроекти дворічні, суми позики яких в 3-4 рази менші», – уточив мовець.
Щодо висновку про ризик нецільового використання коштів, спрямованих на закупівлю (ваг медичних для новонароджених (139 штук) і гінекологічних крісел (90 штук) на загальну суму 943,8 тисячі гривень (34 тисячі доларів США), які за функціональним призначенням начебто не відповідають обладнанню, яке використовується при наданні медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообіг, то доповідач зазначив, що моніторинг стану здоров’я вагітних та жінок є однією зі складових у профілактиці серцево-судинних захворювань на первинному рівні. Тож рішення про закупівлю гінекологічних крісел прийняли відповідно до Наказу МОЗ України №42 від 28.01.2011р. «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Ведення вагітності та пологів у жінок з хворобами серця», де у розділі «Тактика ведення вагітності» вказано: «За стабільно задовільного стану хворої спостереження проводять амбулаторно. Мета амбулаторного спостереження – профілактика та раннє виявлення кардіологічних та акушерських ускладнень перебігу вагітності, порушень стану плоду».
Є зауваги, які взагалі не відповідають стану справ у субпроекті, зокрема, виокремлене аудиторами «проведення оцінки досягнення цілей субпроекту по Волинській області на суму 60 тисяч доларів США», присутнє у плані закупівель від 14 лютого 2015 року, було вилучене звідти того ж таки 2015-го і більше ніколи не згадувалося у жодних документах.
Окрім того, звіт та його розрахунки ґрунтуються на сумі позики у 30 мільйонів доларів, однак уже з весни 2018 року група з управління субпроектом, відповідно до листа МОЗ України про реінвестування коштів, могла освоювати лише 20 мільйонів доларів. Тож, власне, у межах цієї коригованої суми цифри відображають реальний стан справ та дозволяють стверджувати про нормальні темпи освоєння впровадження субпроекту.
Щодо зарплат консультантів, які з часу початку реалізації проекту стали об’єктом численних публікацій та маніпуляцій, то, як нагадав Ігор Ващенюк, процедура закупівлі цих послуг була однаковою для всіх регіонів, наперед погодженою Світовим банком та МОЗ України, а винагорода за роботу – рекомендована надавачем позики задля якісного втілення заходів за відповідними компонентами та унеможливлення корупційної складової. На жаль, у звіті не були враховані зауваги щодо кваліфікації консультантів, однак в остаточному варіанті акту є висновки, що «перевіркою встановлено наявність на місцях усього медичного обладнання, фактів реальних обстежень об’єктів, в яких здійснюється реконструкція/капітальний ремонт, проведення навчань, функціонування електронного Реєстру пацієнтів, розміщення інформаційних матеріалів і т.п. (відповідно до виконаних договорів), а також усієї необхідної документації», які, зокрема, доводять професіоналізм виконавців.
Стосовно інформаційного компоненту, то, за словами доповідача, на семінарі у Полтаві велику увагу проділяли роботі з населенням. І Волинь у цьому плані має значні успіхи, що були б неможливими без співпраці із місцевими та всеукраїнськими засобами масової інформації й виготовлення просвітницької та брендованої продукції для поширення серед краян у рамках субпроекту. Матеріали у ЗМІ були не рекламними, як висновують аудитори, а спрямованими винятково на підвищення обізнаності населення про серцево-судинні недуги, їхню профілактику та лікування, а також нові можливості волинських медзакладів у цьому плані завдяки заходам, реалізованим за кошти позики.
Тож, що стосується звіту Рахункової палати, то управління охорони здоров’я ВОДА надало заперечення, уточнення та пояснення до його проекту, причому із підтвердженням та посиланням на офіційні документи. Однак значна частина з них не була врахована в остаточному варіанті, що завдало репутаційних втрат як субпроекту, так і Проекту в цілому, а також іміджу України на міжнародній арені. Як наголосив доповідач, після офіційного оприлюднення звіту влада області негайно вжила низку заходів, які сприятимуть ще якіснішому впровадженню субпроекту та дозволять запобігти повторенню зауважень до реалізації .
А на завершення доповіді Ігор Ващенюк озвучив декілька показників дослідження «Індекс здоров’я. Україна», яке теж було представлене на семінарі і є у вільному доступі на сайті ініціативи. «Це незалежне оцінювання, про проведення якого нікого не попереджували, а отже, ми ніяк і ніде вплинути не могли . Так от, за задоволеністю сімейними лікарями Волинь зайняла перше місце, а за задоволеністю рівнем надання медичної допомоги наша область в трійці перших. По співоплатах населення у медичних закладах ми сьомі із сумою такої сплати у межах 440 гривень. Для порівняння: в області, яка посіла перше місце, середня співоплата – 350 гривень, а найбільші суми в інших регіонах – 1200-1300 гривень», – розповів керівник медичної галузі.
Ігор Ващенюк наголосив, що, без сумніву, на ці цифри має вплив реалізація субпроекту, бо саме за час його втілення значно зросли показники задоволеності волинян якістю медичних послуг. «Регіональні відмінності між найвищим і найнижчим рівнями задоволення окремими складовими системи охорони здоров’я сягають майже 60%: різниця в задоволеності сімейними лікарями становить 58,3% (95,5% у Волинській області та 37,2% у Сумській), різниця в задоволеності педіатрами – 53,1% (94,6% у Волинській області та 41,5% у Сумській). На Волині рівень задоволення різними складовими системи охорони здоров’я коливається від 75,8% до 95,5%», – уточнив він.
Окрім того, деякі позиції цього опитування свідчать про правильну просвітницьку роботу з населенням щодо змін, які йдуть за реформуванням галузі. Тож на Волині лише 2,3% споживачів амбулаторної допомоги отримували її не в того лікаря або не в тому закладі, до якого вони прикріплені (тоді як найбільший показник по Украні 32,8%), лише у нас єдиною причиною звернень у заклади або до лікарів, до яких вони не прикріплені, було направлення, яке може видати тільки цей лікар (100%). А найбільше тих, хто вважає найважливішою в електронній охороні здоров’я можливість того, що будь-який лікар, до якого прийшов пацієнт, зможе побачити необхідні записи в електронній картці, мешкає у Волинській області і становить (58,1%) (а найменше —у Києві (13,6%). Попереду наші краяни й у розумінні необхідності підписання декларацій – свого попереднього дільничного лікаря обрали чи готові обрати 54,9% волинян.
Тож, підсумував Ігор Ващенюк, проект вийшов на свої оберти і найближчим часом по вибірці коштів може перейти в лідери. Звіт по впровадженню у Світовому банку, представлений під час семінару, сприйняли позитивно і сподіваються на подальший поступ. Однак корективи у поточну діяльність вносить той факт, що область наразі не може використати вільні залишки, тож УОЗ ВОДА просить фінансування на заходи зі столиці.
Керівник групи управління субпроектом заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук на завершення засідання подякував усім, хто реалізовує заходи. Він висловив жаль з приводу того, що опоненти, замість вивчити питання, маніпулюють на цій темі. «Попри випробування і перешкоди, зроблено багато. Маємо що показати вже. І впевнений, що все достойно завершимо», – резюмував він.
Презентація_Волинь_04.03.2019.ppt
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.