Останнім часом аварійні ситуації на українських АЕС стали звичайним явищем. Так, рано вранці 28 вересня на Южно-Українській АЕС сталося позапланове відключення другого енергоблоку.
Звісно, аби мінімізувати паніку серед робітників станції та населення населених пунктів поряд, представники "Енергоатома" заявили, що порушення умов та меж безпечної експлуатації не було зафіксовано, а радіаційний фон складав всього 0,08 мкЗв/ч. При цьому, за словами прес-аташе енергетичної компанії, викиди та скидання радіоактивних речовин в оточуюче середовище не перевищили встановлених припустимих значень.
Ймовірно, мало хто повірив аргументам кабінетних комірців. Тому "Енергоатому" довелося 4 жовтня додатково опублікувати коментар головного інженера Южно-Української АЕС, який пояснив те що відбулося пошкодженням деяких деталей генератора. За його словами, всі останні системи та елементи енергоблоку працювали та продовжують функціонувати відповідно до заданих режимів. Як і годиться у таких випадках, для повного розслідування інциденту була створена спеціальна комісія.
Очевидно, що за шаблонними відповідями головного інженера криється багато нюансів, які він, скоріш за все, спробував приховати. Зокрема, як говорять працівники АЕС, він приховав факт непрацездатності резервних дизель-генераторів, що відповідають за безперебійну роботу життєво-важливих вузлів атомної енергостанції у екстрених випадках.
Тут варто пояснити, що вітчизняні АЕС вже далеко не молоді, а терміни експлуатації та ремонту всього резервного обладнання, що знаходиться на станціях, постійно відкладаються, аби "оптимізувати" видатки на обслуговування та утримання. Тим не менш, згідно регламенту перевірка технічного стану цих агрегатів проводиться регулярно, а також регулярно виявляються несправності у роботі систем резервного електропостачання. Але на це просто закривають очі.
Так, у жовтні 2016 року відбувся позаштатний випадок у роботі дизель-генератора 1-го енергоблоку Запорізької АЕС, викликаний протіканням охолоджуючої рідини. Його зняли з чергування та вивели у ремонт, завдяки чому вдалося уникнути реальної катастрофи. У свою чергу, керівництво "Енергоатома" всіляко це замовчувало, аби уникнути відповідальності за серйозні порушення під час експлуатації аварійних систем.
Дивно, що ЗМІ приділяють недостатньо уваги аваріям на АЕС. При цьому міжнародні правоохоронні організації Greenpeace та Bankwatch вже давно б'ють на сполох з приводу стану атомної енергетики України. Як нещодавно писали активісти, екологи обурені порушеннями міжнародного законодавства під час прийняття Києвом рішень про продовження термінів експлуатації деяких атомних станцій. Вони наполягають на повному закритті об'єктів у Запоріжжі та Южноукраїнську до проведення ретельної оцінки їх впливу на оточуюче середовище.
Ставитися байдуже до роботи атомних електростанцій – означає ставити під загрозу життя тисяч людей у нашій країні. У випадку повторення подібних аварій із знеструмленням енергоблоків, наслідки будуть не просто критичними, а й згубними для всієї України.