Іван Соломанчук вже 36 років займається бджільництвом. У такий спосіб він не заробляє, а влаштовує для себе справжній відпочинок.
Чоловік зазначає, що ходити біля бджіл йому приносить лише задоволення, тому навіть у 83 роки житель Маневич активно їх доглядає та навіть збирає рої.
– Чому ви вирішили займатися бджільництвом?
– Мій тато займався бджільництвом, а як він помер, то мати «перебрала» це захоплення. А зараз вже я, брат та сестра продовжуємо батьківську справу.
– Де ви берете вулики?
– Перші вулики я купував у своїх знайомих, а потім і сам почав їх робити. Якось знайшов колоди в лісі та почав приводити їх до ладу. Це зовсім неважко, маю собі таке задоволення. От навіть зараз роблю ще один, одинадцятий. Я ж по спеціальності будівельник, маю вміти все робити (сміється, – авт.).
– Чи є у вас якісь прикмети чи забобони у бджільництві?
– Забобонів я не маю, але мед люблю викачувати у понеділок, бо це для мене найлегший день.
– Який мед є найкориснішим?
– Найкращий мед – лісовий, бо він дуже лікувальний. Це той, який бджоли збирають з крушини, ожини, малини. От кору з крушини беруть для ліків.
Також дуже корисним є травневий мед, бо це якраз пора цвіту. Саме його беруть для того, щоб закапувати очі. А ось забрусом (воскова кришечка, якою бджоли закривають стільника з медом, – авт.) лікують кашель, а також якщо відчувають біль у шлунку.
– Що таке прополіс? Як його використовують бджоли?
– Прополіс – це бджолиний клей. Вони взимку ним закривають рамки, аби туди не проходило повітря, щоб було тепліше. Тобто в такий спосіб вони навіть самі собі регулюють температуру у вулику.
– Чого виходить рій? Що тоді потрібно робити?
– У кожній сім’ї є своя матка, коли вони закладають ще одну, і вона має «вийти» з вулика, то перед тим облітає дерева і обирає собі те, на яке прилітають бджоли з першої сім’ї. Так їх стає дві.
Сам рій стараюсь не збирати, бо це важко, мені завжди дружина помагає. Десь за годину їх треба зловити, аби вони не встигли полетіти. Ми беремо коробку, а якщо високо, то беремо ще тичку (довгу палку, – авт.), на якій тримається коробка, і стряхуємо їх туди. Ту гілку ми обкурюємо димом, аби вони більше на неї не сідали. Бджоли поміщаємо в мішок, зав’язуємо та кладемо в прохолодне місце до вечора. Це робимо для того, щоб вони не полетіли, бо коли темно, то вони дезорієнтуються.
– Розкажіть, як видобувати мед?
– У рамки бджоли закладають мед, між рамками обов’язково ставлю сітки, аби вони не закладали черву (зародки бджіл, – авт.), бо тоді меду не буде. Потім я ці рамки ставлю у медогонку, дружина крутить її, а мед починає виливатися на дно медогонки. Пусту рамку я назад кладу у вулик. Цей процес займає десь одну годину на вулик. Якщо є «взятка», то за кілька днів знову можна повторювати цей процес.
– Для чого пасічники задимлюють бджіл?
– Це для того, щоб вони не кусалися. Коли гарно цвітуть медоноси, наприклад, акація та липа, то для бжіл є «взятка», тоді вони спокійні і не мають до вас діла, але якщо їм немає чим харчуватися, то вони стають злими. Тоді у димар потрібно закласти порохно та підпалити його, після чого бджіл варто задурманити цим димом, вони ніби п’яніють та втікають. Перед добуванням меду таке варто робити, бо тоді можна спокійно діставати рамку.
– А як зимою бджоли виробляють мед?
– Ще у вересні, якщо немає «взятки» для бджіл, то їх потрібно підгодовувати розбавленим цукром з водою, виходить такий сироп. Потім бджоли вже переробляють його самі, а тоді виходить густий мед, який вони закривають забрусом, який лишається їм на зиму. В холодну пору вони збиваються в клубочок та сидять на рамці.
– Які у вас є види бджіл?
– Маю лише українські бджоли. Взагалі видів є багато, наприклад, закарпатські – вони малі, до півтора сантиметра, китайські – ще менші, а українські бджоли відрізняються спокоєм. Для мене цей вид найкращий. Мені з Польщі, Закарпаття привозили матки, але жодного разу вони не прижилися.
– Якими якостями має володіти пасічник?
– Потрібно мати витримку, також бджоли дуже не люблять, коли пахне спиртним.
Текст та фото: Іванна СОЛОМАНЧУК (Перший).
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.