Його робочий день часто починається в такому режимі. Прокинувся. Поснідав. Випив чаю. Кілька телефонних дзвінків. Кілька ранкових рознарядок на ходу – і в автомобіль.
Бути головним лісівником країни і не їздити регіонами – нереально. Левову частину робочого часу Володимир Бондар проводить у службовій машині, на колесах.
Такий режим звичний. Дорогою можна встигнути багато що. Цього разу ми встигаємо записати інтерв’ю. Послухати і побачити Володимира Бондаря з іншого ракурсу – в дорозі.
Робоча поїздка Володимира Бондаря регіонами. Відмінність в тому, що це – Волинь. Тут він не просто головний лісівник країни, а політик, депутат і керівник пропрезидентської фракції в облраді. Зрештою, колишній голова облдержадміністрації.
Їдемо у напрямку Володимира-Волинського. У порядку денному цього дня – ще Любомль і Шацьк. Відкриття деревообробної лінії. Нова лісова дорога поміж селами у Шацькому районі. Низка поточних проблем...
Час від часу Володимир Налькович відволікається на важливі дзвінки: у Верховній раді цього дня сесійне засідання. Відтак, тримає руку на пульсі: є низка моментів, що стосуються роботи лісової галузі.
«Не люблю кабінетної роботи. Але така вже доля начальника»
… «Мені часто кажуть, що мало керівників галузі стільки часу проводили у службовій машині. Побував майже у всіх областях. Часто поєднував це з певними завданнями: десь представляли начальника, десь розглядали ту чи іншу проблему, обговорювали якісь позиції».
***
… «Не люблю кабінетної роботи, але мушу її виконувати. Щодня треба підписувати багато документів. Але робити треба всяку роботу. Така вже доля начальника».
***
… «Навіть якщо не в службових справах їду, все одно звертаю увагу на робочі моменти. З вікна машини, наприклад… Хоча лісова галузь специфічна, і ті ліси, які при дорозі, – насправді не ті, з якими лісівникам доводиться працювати щодня.
Але є інші «придорожні моменти». Мені дуже імпонує те, що на Волині розвинута рекреаційна справа. І це те, що точно - для людей. Такого рівня рекреаційних пунктів нема ніде на території України. Тут працюють над цим системно і гарно».
***
… «Якось їдемо на Волині й бачимо, що поліція зупинила лісовоза з лісом. Вийшли, я представився… Нам показали накладну. Виявилося, що це не наше підприємство везло ту деревину. Але і такі ситуації бувають».
«Якщо лісівник – авторитетний, він мусить іти на вибори і їх вигравати»
… «Політичні сили часто спекулюють на темі всихання лісу. На жаль. А от, буває, їдеш – і бачиш, що ці сухі дерева вже навіть над дорогою, відтак важко уявити, що відбувається всередині лісу, де цілі осередки вражені хворобою».
***
… «Навіть не чекав, що з політикою нині пов’язано так багато питань розвитку лісової галузі. Ми сьогодні дуже серйозно зіткнулися з неповним розумінням владою проблем лісового господарства.
Біда часто в тому, що всі питання, які проходять через Верховну Раду і через багато місцевих рад, розглядаються людьми, які не є фахівцями. А там, де нема фахівців, щось аргументувати достатньо складно. Так само і в радах на місцях».
***
… «Саме тому я проводжу роботу з начальниками, з директорами лісгоспів, що ми не просто повинні чи можемо, а зобов’язані сьогодні йти на вибори, зобов’язані вигравати округи. Якщо лісівник - авторитетний у певній місцевості чоловік, він повинен мати мандат довіри. Абсолютно переконаний, що лісівники мусять брати активну участь у політичному житті громади та й України в цілому. Вони повинні відстоювати інтереси галузі на своєму рівні, бо це сьогодні не просто інтереси, а життєво важливі інтереси».
***
… «Мораторій на вивіз круглого лісу та дров – тема досить дискусійна. Ми ж не знаємо, що велика частина дров’яної продукції, яка заготовляється в Україні, просто не переробляється. Вона буде гнити, бо ми не зможемо її ніде подіти.
І коли деякі діячі проводять через Верховну Рад мораторій і апелюють до людей, що ми, мовляв, у такий спосіб захищаємо ліси, то це неправда. Держава і наші підприємства втрачають від того колосальні гроші».
***
… «Волинь – один із найсильніших регіонів у розвитку лісового господарства, але домінуюча думка населення тут, на жаль, є такою, що лісівники тільки крадуть ліс, ріжуть його нещадно і під виглядом дров експортують. Це думка інспірована».
***
… «Ні на Волині, ні в Україні лісів менше не стало. Навпаки: з кожним роком їх стає більше. І то не тільки мої слова, то загальна практика.
Є місця, де йдуть вирубки. Але ті вирубки проводяться відповідно до наукових розрахунків. Так вони проводилися все життя. Лісовій науці в Україні – більше сотні років».
«Коли скажу, що мій улюблений маршрут на Ратно, ви ж не повірите»
… «Я раніше казав, що при нас були кращі дороги. Але тепер цього сказати не можу. Як би не хотілося (сміється, - авт.). Цього року ситуація з дорогами на Волині значно змінилася на краще. Треба віддати належне. Гляньте, наприклад, на дорогу на Володимир-Волинський (показує за вікно, - авт.)».
***
… «Якщо я скажу, що мій улюблений волинський маршрут – на Ратно, то ви ж не повірите (сміється, - авт.). За певних обставин я часто туди їжджу. Наскільки можу – часто. Уже два зі своїх трьох депутатських скликань в облраді я представляю інтереси Ратнівщини.
Люблю також їздити на Маневиччину. Дуже подобаються мені там ці низькорослі сосни, мохи… Ліси там особливі, мають якусь свою атмосферу».
***
… «Ратнівщина - традиційний поліський округ. Відтак і проблеми - характерні для всього нашого Північного Полісся. Це і підтоплення. І сполучення з віддаленими селами. І труднощі з розвитком соціальної сфери. Люди бідні. Якщо десь будуються, завше є проблема підключення до електроенергії. Медичне обслуговування бажає бути кращим… З тим люди і йдуть до мене як до депутата облради».
***
…«Звичайно, що мої виборці звертають мою увагу на проблеми в лісовому господарстві. На території округу є два лісництва. Використовують можливість чи не використовують…, але в будь-якому разі відверто кажуть: «Отут відбуваються рубки, з нашої точки зору, вони незаконні» чи «Отам лісовози зруйнували дорогу»… На такі речі я мушу реагувати першим.
Ми з Олександром Кватирком (начальник Волинського облуправління лісового та мисливського господарства, - авт.) неодноразово виїжджали в округ, дивилися, роз’яснювали, говорили з людьми. Були нарікання на незаконні, з точки зору виборців, рубки. Приїхали, просто там, на лісосіці, подивилися документи - побачили, що рубка законна».
«Як я підбираю кадри? Якщо волинський, значить – нормальний»
… «Чим лісогосподарська Волинь відрізняється від інших областей? У нас майже кожен лісгосп зберіг переробку ще з часів Богдана Колісника. У багатьох регіонах цієї переробки просто немає. Ну, і побічне користування: виробництво соків, консервація… Цього точно нема ніде в Україні, крім Волині».
***
… «Як я підбираю кадри? Якщо волинський – значить нормальний. Це напівжартома, звичайно. Хочеться, щоб керівники, які можуть це робити, керували і щоб їм не заважали.
Складно, бо кожне наше кадрове рішення, начальник управління чи директор, погоджується представниками влади. Призначення директора лісгоспу, наприклад, погоджується головою райдержадміністрації. Таке законодавство. Тому доводиться шукати компроміси. Але тут є і плюси, і мінуси».
***
… «З приходом молодого директора невеличкий лісгосп у Шацьку абсолютно змінився: починаючи від контори – до лісових доріг, мисливського господарства, ведення лісового господарства. Усе на серйозному рівні і видно, що прийшов господар. Цей лісгосп мені цікавий. Шацьк мене вразив. Видно, як людина шукає можливості, резерви і знаходить!».
***
… «Ми в абсолютній більшості випадків сьогодні ведемо господарство без шкоди для природи. Там де ліс забрали, обов’язково висадять. Наступні покоління будуть з лісами однозначно. Цю роботу чомусь ніхто не хоче бачити, про це не пишуть, бо це немодно, але вона є. Насправді вона складає основу лісового господарства».
***
… «На тій же Маневиччині всі ліси рукотворні. Вони колись були вирубані, колись посаджені, якщо придивитися, то можна побачити рівні ряди дерев. Ті Карпати, які ми з вами знаємо сьогодні, вже декілька разів були вирубані й посаджені. Більше того: там, на превеликий жаль, змінили головну породу.
Так само й тут. У монолісах (а в нас на Волині вони соснові) - найбільший відсоток всихання. Там, де садили тільки сосну і не було змішування породного стану, найбільші осередки всихання. Виправляємо цю ситуацію. Але за рік цього змінити не можна. Скрупульозна, серйозна і дуже благородна робота. Але якщо у неї вникати і нею жити».
«Коли я прийшов керувати областю, мені було 36. Нині – то зовсім інший досвід»
… «Для мене Фейсбук – це часто доступ до тієї інформації, якої нема деінде. Іноді бачу, що люди пишуть про певні проблеми. Тоді відразу й керівникам на місцях кажу, що пояснили мені, чому – так. І отримую від них пояснення.
Якщо адекватні люди (навіть, коли вони тебе критикують), то намагаюся донести до них свою позицію. Багатьох можна в чомусь переконати, хтось мене переконає…
На жаль, в соціальних мережах є люди, які за певну вигоду собі працюють над окремою тематикою і спекулюють на тому. От в нас на Волині, зокрема, часто спекулюють на темі короїда. Пишуть, не розуміючи проблеми і будучи далекими від її вирішення. Оце мене найбільше обурює, але я стараюся з такими людьми не спілкуватися».
***
… «Я не будую до себе великих бар’єрів. Звичайно, це мене зобов’язує до багатьох речей. Але зі мною спілкуватися легко. Часто приїжджаю на Волинь. Мене можна зустріти в Луцьку навіть під час прогулянки.
У Києві це інакше. Ти мусиш зустрітися з міністрами, з депутатами, приділяти увагу галузевим питанням».
***
… «Борис Клімчук (колишній голова Волинської облдержадміністрації, - авт.) прийшов на посаду перший раз в 47 років. Він був такий, як я зараз. Потім він 10 років керував областю і ми вже його пам’ятаємо як зрілого серйозного керівника. Микола Ярославович (Микола Романюк, теж голова ОДА, - авт.) прийшов так само десь у 50 літ. Не пригадаю, скільки було років Французу, коли він став тут головою ОДА. Але точно знаю, що мені одному було 36, коли прийшов керувати областю.
Сьогодні бачу, що це зовсім інша ситуація: твій досвід у 50 і твій досвід у 36. Я сьогодні знаю всіх. Дві третіх парламенту – точно. Особисто. Практично всіх міністрів. Я знаю трьох президентів, спокійно спілкуюся з ними. Цей рівень вже не порівняти з тим, який був у мене тоді, в 36. Небо і земля.
Тому коли Борис Клімчук прийшов на посаду голови ОДА вдруге – то вже була глиба, то вже зв’язки і досконале розуміння багатьох процесів».
***
… «Я і тоді, і тепер казав, що керувати областю в 36 років не можна. Не те, що людина неготова. В такому віці, як я сьогодні, і в моїй нинішній позиції, я в десять разів більше питань здатний вирішити, ніж тоді. От і все. Хоч я та сама людина, з тими ж моральними принципами. Але з іншим досвідом.
Для прикладу, стоять люди в приймальні: одні освітяни, другі медики, треті лісники… Ти мусиш бути в кожному питанні компетентний, а це дуже складно. Якщо ти можеш бути компетентним – тоді ти глиба».
***
… «Не думаю, що зараз хтось, крім діючих депутатів, серйозно розглядає свої перспективи виборах до Верховної Ради. До них ще далеко. Перші вибори – президентські.
Безперечно, від того, як вони пройдуть, багато чого залежатиме, та й політична палітра тоді буде іншою. Я поспішати не буду. Маю чим зараз займатися».
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Передрук заборонено
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.