Анатолій на позивний «Шева» із перших днів широкомасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Каже: «Одразу зрозумів, що сам повинен захистити свою сім’ю, а не чекати поки хтось це зробить…»
Відтоді у яких тільки перипетіях воїн батальйону охорони повітряного командування «Південь» не побував. За його плечима – бої у Кураховому, Урожайному, Великій Новосілці, пише відділ комунікацій повітряного командування «Південь».
«Шева» розповів, що почалась його війна із окремого батальйону радіоелектронної боротьби імені отамана Кирила Бондарука. Та вже незабаром долучився до складу однієї з мотопіхотних бригад, де пройшов перепідготовку і став командиром відділення.
Цікавий та корисний досвід. Ми навчалися стріляти з усього озброєння. Відповідно і результати демонстрували відмінні. Прийняли мене, як рідного. Хлопці бойові, багато з них – давно в армії. Всі допомагали, вводили в курс справ. Зрозумів, що таке справжня підтримка та братерство, в умовах війни без неї не можна, ні виконати завдання, ні часто вижити…
В пам’яті Анатолія найбільше закарбувалась евакуація поранених.
Аби допомогти побратимам та самому при цьому не загинути, потрібно було підібрати вдалий момент, адже противник у буквальному сенсі не давав підвестись. Це і постійні обстріли з мінометів, FPV… Але підтримка один одного та постійний зв'язок з командиром додавали впевненості.
В ході ведення бойових дій Анатолій отримав поранення та декілька контузій, після яких тривав період реабілітації. Та це не зламало воїна, зараз він знайшов себе в підрозділі, який відповідає його навичкам.
Що він планує після перемоги? «Ростити сина у вільній, мирній країні – це все, чого я прагну», – усміхається він, – «А зараз – продовжуємо боротьбу! Приєднуйтесь до лав ЗСУ, і будемо разом боронити країну!».