Відкрили меморіальну дошку загиблому волинянину Івану Козаку

У п’ятницю, 26 січня, в селі Боровичі Колківської громади відбулось відкриття меморіальної дошки Козаку Івану Анастасійовичу.

Сержант, ще з 2014 брав участь в АТО, а з початком повномасштабного вторгнення росії, як службовий 63-тьої окремої бригади, - йдеться на фейсбук-сторінці громади.

Іван народився 26 січня 1969 року в селі Боровичі Маневицького району Волинської області. Виріс у багатодітній сім’ї, де, крім нього, виховувалося ще четверо дітей. Дуже рано родина втратила батька, і Івану, як найстаршому, довелося стати опорою і підтримкою усієї сім'ї. За роки навчання в школі показав себе старанним, відповідальним і наполегливим учнем. У 1986 році закінчив Боровицьку загальну середню школу, після чого здобув фах водія в Луцькій автошколі. З 1987 по 1989 роки служив у Марійській АРСР в ракетних військах стратегічного призначення. По закінченні строкової служби працював на Луцькому картонно-руберойдовому заводі.

З травня 1994 року Іван Козак працював міліціонером патрульної служби в Ківерцівському РВ УМВС та заочно навчався в Луцькому університеті «Україна». Після його закінчення в 2008 році отримав освітньо-кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст-юрист». Тоді ж йому було присвоєно звання лейтенанта. У 2011 році звільнився зі служби в органах внутрішніх справ за вислугою років.

​1 вересня 2014 року Іван Анастасійович був мобілізований до лав Збройних сил України. Впродовж 2014-2015 років він брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Луганської області. З початком повномасштабної війни він знову став на захист країни. Сержант Іван Козак у складі 63-ої ОМБ брав активну участь в обороні південних рубежів України.

​Загинув Іван Козак 11 вересня 2022 року в результаті важких поранень, отриманих внаслідок ворожого артилерійського обстрілу при відсічі збройної агресії російської федерації в районі села Широке Баштанського району Миколаївської області. Поховали Івана Анастасійовича в м. Ківерці – за місцем його проживання.

​Вдома на захисника чекали дружина, син, донька, молодші брати та сестра.


#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина «Ліля, є діло на все життя. Виходь за мене заміж»: історія кохання військового з Волині
Наступна новина На Волині попрощалися з головою громадської ради
Схожі новини