Години ходіння по сімейним лікарям в Нововолинській лікарні – коту під хвіст, мамина віра у медичну реформу і зміни в цій галузі на краще – там же.
Такими були враження від походу до лікарні мами волинянки Ольги Ляснюк.
«Вона поверталася з поліклініки і плакала. У неї було багато пояснень відмови, емоційних звісно, серед яких і таке, що “люди поважного віку ні медикам, ні державі не потрібні”», – пише у дописі пані Ольга.
«Моя мама як людина, яка бачила немало реформ на своєму життєвому шляху, вирішила і цього разу не пасти задніх і укласти декларацію з лікарем. Вона не любить відтягувати і озброївшись моїми настановами, прочитаними “підказками” від Уляни Супрун, почутими у новинах пунктами “я маю право”, вирушила у поліклініку в рідному для неї місті Нововолинськ.
Почалося все з того, що “треба взяти відкріпний талончик у свого участкового”. Далі усіх деталей не оповідатиму, бо це писати втомливо, а читати – і поготів. Усе ж, потрапивши до двох лікарок, потенційно сімейних, мама отримала відмову.
В першому випадку: “Ви не з мого участку, почекайте до початку липня або йдіть до свого участкового”. У другому випадку: “Подумайте добре, якщо запишетеся до мене, я до вас на виклики ходити не буду, бо ви не на моєму участку” (так, я знаю про слова дільниця і дільничий, але цитую мовою оригіналу).
Три з половиною години ходіння – коту під хвіст, мамина віра у медреформу і зміни в цій галузі на краще – там же», – завершує розповідь волинянка та додає , що її намагання дотелефонуватися на гарячу лінію Міністерство охорони здоров’я України два дні поспіль виявилися абсолютно марними.
«Номер 0-800-801-333 я і спросоння згадаю, але він відповідає короткими гудками, скільки його не набирай…»