Три дні насиченого мозкового штурму, необхідного для подальшої роботи у час реформування галузі інформації, спілкування з колегами та релаксові вечори на базі практик табору «Гарт». 16 травня на Волині завершила роботу науково-практична конференція «Реформування галузі охорони здоров’я: державний та регіональний аспекти», що тривала три дні поспіль. Її проведення стало можливим завдяки реалізації Субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області» Проекту Світового банку і Міністерства охорони здоров'я України «Поліпшення охорони здоров’я на службі в людей».
Медицина нині – на стадії безлічі змін, що є незамінним атрибутом реформування. Тож, аби менеджери охорони здоров’я краю пройшли його якнайбезболісніше та швидко пристосували до роботи у нових умовах, на Волині зорганізували захід, де лекторами виступили фахівці, що нині впроваджують медреформу на найвищому рівні, а також інші спеціалісти, спроможні дати корисні поради.
Тож, оскільки мета конференції – підвищення обізнаності менеджерів охорони здоров’я з ефективними методами управління в медичній сфері, на захід прибули генеральні директори територіальних медичних об’єднань, головні лікарі центральних, районних та міських лікарень і центрів первинної медико-санітарної допомоги області.
Програма науково-практичної конференції «Реформування галузі охорони здоров’я: державний та регіональний аспекти», як уточнив у вітальному слові заступник голови Волинської облдержадміністрації, керівник Групи управління Субпроектом Сергій Кошарук, складалася з дотримання рекомендацій профільного міністерства. Він же першим і виступив із доповіддю – зробив огляд результатів впровадження Субпроекту Світового банку «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області».
А от тему «Медична реформа в дії: юридичні аспекти» взявся розкривати старший викладач кафедри організації й управління охороною здоров’я Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, адвокат, юрисконсульт Андрій Олійник, тоді як про практичні заходи МОЗ України щодо підготовки системи охорони здоров’я до впровадження нової моделі фінансування стаціонарів за методологією ДСГ й роль інформаційних технологій та кваліфікації персоналу доповів заступник директора Центру медичної статистики МОЗ України Сергій Дяченко.
Другий день заходу повністю взяла на себе команда під керуванням Тетяни Коби, що нині є радником в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун. Про визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів для закладів охорони здоров’я відповідно до Національного переліку основних лікарських засобів розповіла начальник відділу ціноутворення та реімбурсації Державного експертного центру Олена Семиренко, про теоретичні та практичні питання застосування Національного переліку основних лікарських засобів» – директор департаменту раціональної фармакотерапії Державного експертного центру Юлія Малишевська.
Тетяна Коба приділила увагу практичним питанням щодо закупівель лікарських засобів відповідно до Національного переліку основних лікарських засобів, а теми оскарження та проблемні питання по публічних закупівлях лікарських засобів і моніторинг публічних закупівель лікарських засобів пояснював слухачам консультант з питань публічних закупівель Денис Левченко.
У третій день на кроки до побудови ефективної комунікації з пацієнтом як запоруки довготривалих та якісних відносин вказала PR-менеджер Медичного центру «Благомед» та ТОВ «Kromberg&Schubert Україна» Тетяна Сомова. На розширенні функціоналу медичної інформаційної системи «Реєстр індивідуального серцево-судинного ризику дорослого населення Волинської області» шляхом трансформації в Єдину систему електронної охорони здоров’я Волинської області (первинна ланка)» зупинився консультант з ІТ Субпроекту Дмитро Киращук.
Звичайно, кожен виступ супроводжувався запитаннями і дискусіями. І на загал, й у приватних розмовах запрошені дякували організатором за цю конференцію. Окрім того, досягнуто домовленості, що теми для наступних подібних заходів можуть запропонувати для якнайбільшої ефективності власне нинішні менеджери охорони здоров’я.