Олександр Грицюк, 47-річний мешканець Ківерців, пішов захищати країну в перші дні великого вторгнення. Та згодом з побратимами потрапив у полон. Боєць 110-ї бригади майже два роки терпів тортури й катування у російському СІЗО. Весь цей час рідні сподівалися, що його обміняють. Та додому чоловік повернувся «на щиті».
Тіло Олександра дружина впізнала лише за татуюванням на руці – настільки виснаженим і понівеченим воно було. Та висновок судмедекспертів її шокував: помер від туберкульозу, точно так у довідці вказали росіяни. Звісно, жодного слова про катування, полон та участь у боях. Про це – в сюжеті ICTV.
Упродовж місяця родина вимагала повторного дослідження судмедекспертів, та оскардити висновок не вдалося. У жодних документах не вказано, що смерть Олександра пов’язана із захистом Батьківщини. Єдине – визнали, що помер у полоні.
Детальніше – у відео.
https://www.youtube.com/watch?v=xI02TcE2qKA