Рятувальниця з Донеччини Аліна Захарова через повномасштабну війну з російською федерацією наприкінці березня вимушена була переїхати у Володимир.
Раніше вона працювала у Маріуполі, а нині жінка виконує завдання у підрозділі ДСНС, який розташований у Володимирі.
Історію Анни розповіли у фейсбуці на сторінці ДСНС Волині, передає Буг.
«Я переїхала на Волинь через збройну агресію російської федерації. Повномасштабна війна для мене розпочалася 24 лютого о 4 годині ранку. Хоча я знала, що це війна ще з 2014 року. Ці вибухи я чула не вперше. Найстрашнішими для мене були «Гради». З того моменту я більше не була у своєму домі», – говорить старший лейтенант служби цивільного захисту Аліна Захарова.
Вона пригадала, що на початку березня відключили воду, газ та світло, навіть не було зв’язку. З часом рятувальниця змушена була виїжджати з Маріуполя.
«Я потрапила на свою роботу на місце дислокації у Маріуполі. Хлопці виконували завдання за призначенням, ці рятувальники дійсно герої, я ними пишаюся. 10 березня відбувся авіаналіт, під час якого була зруйнована будівля. Я не померла, але всередині мене щось дійсно загинуло.
Я повноцінно відчула, що таке війна, на собі. Після обстрілу в нас майже не було їжі, відключили світло. Кожної години обстрілювали. Я навіть не думала, що виживу, що вдасться вибратися. 16 березня росія вигнала нас з будівлі, і ми потрапили на евакуацію. Я зрозуміла, що мені потрібно на українську сторону, і я поїхала до Володимира», – каже Аліна Захарова.
За словами рятувальниці, на Донеччині у неї був чоловічий колектив, але на Волині фактично нічого не змінилося:
«У Донецькій області в мене був чоловічий колектив, я його дуже любила. У нас була взаємоповага, чоловіки нас завжди захищали. В мене була робота, але я знала, що мені допоможуть. Зараз у Володимирі нічого не змінилося. Хлопці, з якими я працюю, допомагають мені, кожен став наставником».
Підполковник служби цивільного захисту Олег Отченаш говорить про свою нову підлеглу лише з позитивної сторони.
«Аліна прибула до нас наприкінці березня, за цей час у нашому підрозділі вона зарекомендувала себе лише позитивно. Вона дисциплінована, в неї стриманий характер. Служба ДСНС – це чоловіча робота. Але у нас гендерна рівність, і в колективі дуже багато жінок», – наголошує підполковник.
Читайте також: Батько й дід служили: історія гвардійців Максима і Василя з Волині