До війни Микола працював на будівництві, здійснював електромонтажні роботи. Маючи двох дітей, він планував привчати їх бути хазяйновитими та порядними.
Про це пишуть на сторінці Генштабу ЗСУ.
В якості хобі чоловік полюбляв за допомогою металодетектора шукати артефакти часів Другої світової війни. І хотів би й надалі розмірковувати про бойові дії тільки в контексті минулого. Та заради мирного майбутнього своєї країни став до праці зі зброєю у руках. Свою спроможність бути захисником рідної землі неодноразово доводив на практиці.
Я не пишаюся тим, що знищую ворога. Та йде війна. І хтось мусить це робити. Тому намагаюсь працювати найкраще, щоб скоріше повернутися додому і вести цивільне життя, – це слова командира взводу 127 ОБр ТрО Миколи, на псевдо «Рагнар».
На Запоріжжі йому вдалося одноосібно знищити ворожу групу. Перебуваючи на посту, він побачив, як в його напрямку висунувся ворог. Маючи у своєму розпорядженні кулемет, зреагував вчасно. Декількома чергами противника було знищено. Ось так Микола ще раз довів, що він – та людина, яка у рішучий момент робить те, що потрібно робити.
Він не хоче нічого чужого, але й свого не віддасть!