Олександр Маріковський – засновник ГО «Центр контент-аналізу», директор консалтингового агентства та ІТ-компанії, розробник централізованої моделі управління державними комунікаціями «GovVoice». У команді «Слуги народу» відповідає за інформаційну політику та балотується до парламенту під №91 у виборчому списку.
«Перший» поспілкувався з Олександром Маріковським про бачення змін у мовній та інформаційній сферах, коли він разом з колегами-кандидатами приїжджав до Луцька.
– Власник телеканалів 112 та NewsOne, соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, нещодавно купив також холдинг ZIK. Що думаєте з цього приводу, чи будете якось боротись з російським впливом у медіа?
– В умовах агресії Російської Федерації для нас неприпустима консолідація медіаканалів в руках одіозних людей, які є зв’язківцями РФ. Це неприпустимо.
З іншого боку законодавство не встановлює межі цього володіння. Тому ми хочемо запровадити регулювання, яке розпочне процес деолігархізації медіа та зменшення впливу Росії. Як це зробити – питання досить складне, тому що всі, хто володіють медіа в Україні, перебувають у легальній площині.
Меседжі, які просуваються через 112-ий і NewsОne не є прямими меседжами Москви, вони підлаштовані під українські реалії. Зараз ми консультуємось щодо цього питання. Людям потрібно пояснити, чому ми регулюємо цю сферу, запроваджуємо обмеження, щоб не сказали, що ми партія, яка намагається встановити свою владу в медіа. Медіа має стати бізнесом, який заробляє гроші, а не отримує готівку за розміщення політичної реклами та статей.
– Чи є думки, що можна зробити не з медіа, а з людьми, які часом мають навіть більший вплив? Я маю на увазі блогерів, таких як славнозвісний Анатолій Шарій. Їхня діяльність часом дуже шкідлива.
– Якщо людина легальна в юридичному полі України – це вже проблема. Потрібно спочатку визначити, хто ці люди, які працюють проти суверенітету України. При чому так, щоб це не виглядало, як загроза свободі слова або закривання рота політичним опонентам.
Ми повинні чітко визначити, що є загрозою інформаційній безпеці, врегулювати ці норми, а потім визначати, ця людина-блогер – загроза чи ні.
Інтелектуальна сфера досить непроста – немає чіткого механізму регулювання. Навіть у Європі законодавство GDPR по врегулюванню персональних даних з’явилось лише рік тому, хоча це потрібно було зробити мінімум 10 років тому.
Але можу сказати, що зараз в інформаційну сферу приходять люди, які дійсно можуть щось змінити.
– Як щодо блокування російських ресурсів «Яндекс», «Вконтакте» та інших. Ви за продовження санкцій чи ні?
– Однозначно ресурси, які тиражують мову Російської Федерації, меседжі агресії, комуністичні символи, будуть обмежені. Це наша позиція.
– А мовні квоти? Були неоднозначні заяви Володимира Зеленського з цього приводу.
– У нас весь час Україну розщеплювали на табори: україномовний та російськомовний. Політика ж Володимира Зеленського спрямована на те, щоб спробувати об’єднати всю Україну, щоб його повідомлення однаково сприймались у будь-якій її частині, а це непросто.
Я особисто вважаю закон про мову прекрасним. На мою думку, його змінювати непотрібно. З іншого боку, якщо є агресія з боку російськомовних, їх потрібно, як мінімум, вислухати. Ми слабкі, коли розділені. Ми – одна нація, одна держава. Важливо, щоб ми один одного сприймали нормально і не протиставляли у мовному чи культурному питаннях, інакше ми будемо ще більш вразливими.
Я особисто буду робити все, щоб захистити цей закон, а в політичній силі швидше за все будуть якісь дискусії.
– Є думка, що Міністерство інформаційної політики, створене кілька років тому, непродуктивне. Чи буде воно існувати в такому ж вигляді?
– Міністерство інформаційної політики з самого початку стало токсичним брендом. Ми всі розуміємо, що його очільник Юрій Стець – людина, близька до Петра Порошенка. Воно з самого початку втратило довіру і не виправдало цілей.
Є багато центральних органів виконавчої влади, які потрібно проаналізувати на предмет того, що працює, а що ні, і переформатувати. Можливо, замість міністерства потрібно зробити, наприклад, агентство з комунікації, яке чітко працюватиме в умовах сучасних викликів. Це і деолігархізація ЗМІ, протидія інформаційній агресії, і отримання відгуків від людей через електронне самоврядування, щоб ми розуміли, що відбувається на місцях.
– Як щодо «Суспільного». Вони зараз декларують повну незалежність, мовляв не хвалять нікого, але критикують усіх. Чи подобається вам така політика?
– «Суспільне» необхідне нашій країні і воно повинне розвиватись. На нього повинно виділятись більше коштів. Я за те, щоб його відстоювати і захищати.
– В регіонах є така практика, коли місцева влада платить ЗМІ за висвітлення своєї діяльності. Це офіційно, але все ж піар. Як вважаєте, потрібна така річ?
– Я знаю, що є така ситуація, тому що раніше займався моніторингом ЗМІ разом з «Детектор медіа». Ми активно моніторили в тому числі регіональні телеканали і бачили, що тут відбувається. Одне з бажань команди Зеленського – максимальна приватизація підприємств державної та комунальної власності. Думаю, ринок повинен збалансувати цю історію, а далі ми правильно його відрегулюємо.
Текст: Віта Сахнік
Фото: Ірина Кабанова
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.