Майже 15 мільйонів у рік! Саме стільки заробляє держпідприємство при виправному закладі. Щомісяця воно продає власної продукції на 1 мільйон 200 тисяч гривень.
Виготовляють дерев'яні піддони, які експортують за кордон, меблі, бруківку та навіть камуфляжні костюми.
Державі сплачують лиш податок із заробленого, решта грошей у розпоряджені колонії. За них проводять ремонт, оновлюють техніку, облагороджують територію. З останніх оновлень ремонт душових кабін, облаштування кухні та закупівля кухарського обладнання.
В'язні самі готують, навіть у спеціальних печах випікають власний хліб. Є одиночні камери для тих , хто вчиняв важкі злочини, але більшість в'язнів живе у бараках. Вони колишні наркозалежні, чоловіки, засуджені за крадіжки. Їм дозволено дивитися телевізор у певні години, читати книги. Також вони можуть, за бажанням, спілкуватися із психологами. Але, кажуть у керівництві установи, в’язні настільки звикають до цього життя, що з’являється нова проблема.
Після відбування терміну ув’язнені спеціально вчиняють злочини аби знову потрапити в колонію. Один із таких затриманих уже тринадцять разів засуджений. У тюрмі він 35-ий рік.