Як не красти фото і логотипи. Розповідаємо найцікавіше з лекції про «безпечний» дизайн

Дизайнерки школи графічного дизайну Be Designer School Алла Гапонюк та Ірина Стукан

Дизайнерки школи графічного дизайну Be Designer School Алла Гапонюк та Ірина Стукан розповіли лучанам, де шукати ліцензійні фото, шрифти та як перевірити роботу на плагіат.

Їхня лекція відбулась в рамках зустрічей WOW-ранок, які влаштовує організація PRO Business HUB.

«Плагіату в Україні дуже багато. Це зовсім не рідкість, коли замовники платять сотні доларів за нібито хороший логотип, а згодом з’ясовується, що він крадений. Вийдіть на вулицю і ви побачите десятки прикладів», - каже дизайнерка Алла Гапонюк.

Вона пояснює, що лінь і небажання вигадувати своє – не єдина причина для крадіжки. Вони трапляються також через те, що дизайнери або замовники не розуміються на ліцензіях зображень, бренд хоче бути схожим на когось вже відомого на ринку або дизайнер знає, що певні рішення працюють і боїться використовувати щось нове.

Як перевірити дизайн на плагіат

Об’єктами піратства можуть бути: фото, векторні зображення, інфографіка, шрифти, візуальні ефекти, іконки, леттерінг.

«Найпростіший і найочевидніший спосіб перевірити роботу дизайнера на плагіат – це пошук в Google за картинками. Тут усе просто – завантажуєте картинку і дивитесь, що про неї знає пошукова система. Наступний етап – аналіз платних фотостоків. Якщо ви правильно введете запит, з великою вірогідністю крадений логотип знайдете вже на перших сторінках стоку. В кращому випадку дизайнер трохи перемалював його, в гіршому – просто замалював водяний знак і продав вам», - пояснює Алла Гапонюк.

Ще один сервіс для перевірки на плагіат – платний сайт TinEye. Достатньо завантажити фото і сервіс проаналізує, де воно вже використовувалось і скільки разів.

Як правильно шукати схожі роботи

– В пошуковик окремо додавати текстову частину і графічну.

– Писати запит іноземними мовами: російською та англійською.

– Шукати за першою або основною літерою в логотипі (просто написати цю букву і слово logo).

«90% інформації ми не можемо знайти, тому що неправильно даємо запит. Пробуйте різні варіанти», - переконує дизайнерка.

Де брати «легальні» зображення

Є три варіанти: знайти безкоштовне, купити, зробити самому.

Creative Commons - найвідоміша організація, що займається легальним поширенням безкоштовного візуального контенту. Вона має власні стоки фото і шрифтів. Ці зображення підходять і для комерційного, і для особистого використання, але потрібно зважати на ліцензію. Їх є шість типів:

CC Attribution (CC-BY): можна редагувати фото, використовувати в будь-яких цілях, головне – зазначати автора;

CC Attribution — Share Alike (CC-BY-SA): вказуйте автора, робіть з зображенням все, що хочете, але змінені картинки, які в подальшому публікуєте ви на своєму сайті чи сторінці у соцмережі, також повинні поширюватись за цією ж ліцензією;

CC Attribution — No Derivative Works (CC-BY-ND): дозволяє використовувати зображення вільно з ім’ям автора, але не редагувати його (не можна додавати підписи, графіки, лого, перекладати написи);

CC Attribution — Noncommercial (CC-BY-NC): можна редагувати зображення, але не використовувати в комерційних цілях. Змінені картинки ви повинні поширювати за цією ж ліцензією;

CC Attribution — Noncommercial — No Derivative Works (CC-BY-NC-ND): не дозволяє редагування картинок і використання їх в комерційних цілях. Обов’язкова вказівка автора.

«Ще один тип ліцензії – Public domain. Якщо бачите цей напис, це означає, що зображення перебувають в суспільному надбанні, їх можна використовувати і необов’язково зазначати автора. Інша повністю вільна ліцензія – СС0», - розповідає Алла Гапонюк.

Після того, як ви чи ваш дизайнер скачали ліцензійне зображення, його потрібно правильно підписати: вказати ім’я автора або назву ресурсу, джерело і тип ліцензії.

Інші сервіси для пошуку ліцензійних фото: Google images, Flickr, Unsplash, Pexels.

«Чому ми купуємо картинки, якщо їх можна знайти безкоштовно? По-перше, вам може знадобитись зображення на рідкісну тему або велике розширення, наприклад, для банерів або сайту. Інша причина – показати платоспроможність бізнесу і бажання працювати в законній площині. На стоках фото можна купити за 1-2 долари і при цьому легально використовувати якісний контент», - каже дизайнерка.

Де брати «легальні» шрифти

Можна використовувати безкоштовні системні шрифти, які за замовчуванням встановлені на комп’ютері, але потрібно зважати на обмеження.

«Наприклад, Helvetica є системним шрифтом для IOS і використовувати його для продуктів, які поширюватимуться на інших пристроях не можна – потрібна окрема ліцензія», - переконує Алла Гапонюк.

Безкоштовні ліцензійні шрифти можна шукати на Google Fonts, купувати – на My Fonts (міжнародний магазин шрифтів) та Rentafont (український сервіс, на якому можна не тільки купити шрифт, а й взяти його в оренду).

Шрифт для створення логотипу обов’язково потрібно купувати за спеціальною ліцензією.

Як захистити свій логотип від плагіату

Дизайнерка Ірина Стукан розповідає, що існує три рівні захисту логотипа від посягань конкурентів: свідоцтво на знак для товарів та послуг, патент та авторське право.

«Якщо в Європі і США використовують всі три рівні захисту, то в Україні – в кращому випадку один», - сказала експертка.

Що потрібно замовнику отримати від дизайнера, щоб захистити роботу: чітке зображення логотипу в різних розширеннях, кольорові варіації і їхнє цифрове позначення кодами, поєднання форми та кольору, шрифтовий опис з назвою, ліцензією.

«Ще один пункт – метрика. В Україні про неї мало хто знає, але західні замовники вимагають. Фактично це креслення, яке обумовлює всі кути, нахили, розміри логотипу. Наприклад, Apple захищає не будь-яке надкушене яблуко, а зображення з певними пропорціями», - додала вона.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина У луцькому будинку замість газу з плит лилася вода
Наступна новина Помер директор Волинського регіонального музею українського війська Ігор Пасюк
Схожі новини