Свято Великодня уже не за горами. Лишилось зачекати зовсім небагато і вже настануть три святкових дні, протягом яких православні християни навідуватимуть своїх родичів та вітатимуть їх з Пасхою.
«Перший» вирішив дізнатися, які традиції святкування Великодня мають відомі волиняни.
Депутат Волинської обласної ради Олександр Омельчук:
«Ми всією сім'єю йдемо святити паску. Вранці читаємо молитву і сідаємо за святковий стіл. Кожен вибирає собі пасхальне яйце, зі словами «Христос Воскрес» - «Воістину Воскрес» б'ємося ними. Також в цей день відвідуємо своїх батьків».
Президент благодійного фонду «СТОПРАК» Марія Адамчук:
«У нас все просто: пасочки я, на жаль, не печу – пече мама. Ми намагаємося все приготувати і поприбирати до суботи, щоб вдень піти посвятити з дітьми. Цьогоріч, так як вже діти підросли, підемо на нічну службу. Обовязково в перший день їдемо в гості до батьків. Так буде і цього року.
Особливим і обовязковим моментом є час, коли ми фарбуємо яйця. Кожного року намагаємося це робити іншими способами і діти з нетерпінням очікують на цей момент».
Голова просвітницького відділу Волинської єпархії УПЦ Валентин Марчук:
«Великдень, Пасха, Воскресіння Христове – це не лише свято зі свят, яке ми будемо святкувати в неділю, його слід розглядати в контексті багатьох благодатних речей. Найперше це Сорокаденний піст, Чотиридесятниця або Великий піст, впродовж якого ми намагаємося утриматися від розваг та споживання скоромного. Це Сповідь і Причастя всієї нашої великої сім’ї, як підготовка сердець до зустріч Воскреслого Христа.
Останній тиждень посту особливий для всіх християн і для нашої родини. Прибираємо насамперед наші душі через Таїнство Покаяння і зустріч з Богом в Таїнстві Причастя. Прибирання вдома, і допомога тим, хто її потребує.
Нічна Пасхальна Літургія особлива. Всією сім’єю протягом мого священицького життя обов’язково вночі причащаємось. Разом по-сімейному розговляємось. Протягом пасхального дня та тижня стараємося відвідати одиноких в геріатричному будинку та діток-сиріт в будинку «Малятко». І, звичайно, щодення пасхальні особливі богослужіння. Пасхальною радістю ділимось на кладовищі з тими, хто уже у вічності».
Викладач ЛНТУ Тарас Божидарнік:
«М'ясне готую або організовую я, хрін також. Яйця фарбуємо разом з дітьми. Вже років два залучаю їх до цього. Звісно, впорядковуємо подвір'я: білимо дерева, згрібаємо сухе листя та інший бруд.
За кілька днів до Великодня сповідаюсь. Щодо освячення наїдків, то вже багато років їду в храм села Полонка Луцького району, де служить Господу отець Василь Янчук. Там особлива атмосфера, довіра, традиції, історія та в церкві на стіні розпис від сім'ї Божидарніків!
Раніше йшли снідати до моїх батьків... Нині поїдемо святкувати до тещі і тестя, провідаємо в селі Галина Воля бабусю Мілю та іншу старовижівську родину. Всім мирних свят, Божої ласки, терпіння, здоров'я, достатку та всіляких гараздів по життю!».
Адвокат Богдан Ульчак:
«Для мене та моєї родини це передусім духовне свято. Тому що Воскресіння – це дарунок для усіх християн на вічне духовне життя. З огляду на це, відвідання богослужінь і є ключовим. Це родинне свято, тому зажди стараюся його провести в колі родини, ні в якому разі не в подорожах.
Ну і підготовка до Великодня особлива. Ми не лише маємо думати про себе, а й намагатися зробити добрі справи для людей, які нас оточують.
Ще у дитинстві батьки навчили мене готувати домашню ковбасу, запікати мясо. Така кулінарія мені до вподоби, сподіваюсь, і своїх дітей навчу такого. Головне, щоб ми не забували справжню ціну цього свята та його зміст! З прийдешнім Великоднем!».
Радник міського голови Ігор Поліщук:
«Кожного року ходжу з сім'єю освячувати великодній кошик до церкви. У це свято завжди зустрічаюсь з родичами, відвідую близьких людей, проводжу цей день в теплій, родинній атмосфері. Але варто не забувати, що Великдень, насамперед, це Воскресіння Ісуса Христа, символ перемоги життя над смертю, прояв любові Господа до людей. Тому цей день – це ще й час для роздумів над своїм життям, вчинками, відносинами з оточуючими людьми».
Депутат Луцької міської ради Павло Данильчук:
«Щодо Великодня, то особливих якихось відмінностей від традиційних для більшості українських родин немає. Напередодні, в суботу, завершуються усі приготування, і вночі йдемо до храму із стравами у святковому кошику. Після всеночної – ранковий сімейний сніданок. За три дні Великодня намагаємось зустрітися із якома більшою кількістю близьких людей.
Обов'язково поїдемо до моїх батьків в рідне село Торговиця. Важливо у ці святкові дні більше приділити часу тим, кого любиш. А також хоч трохи пам'ятати і про саму сутність християнського свята. Крашанки, паски та смачні наїдки – лише атрибути вже наших національних традицій».
Народний депутат Ірина Констанкевич:
Моя родина традиційно завжди серйозно готувалася до Великодня. «Високу планку» тримала наша бабця, яка жила з нами. Вона була набожною, глибоко віруючою людиною, тому наша родина завжди мала дотримуватися православних канонів, українських традицій. Так було при її житті, а зараз це продовжують батьки.
Обов’язково печется паска за рецептом бабці (досі пам’ятаю, як вона нам маленьким розповідала про чисті думки, молитви, які мали супроводжувати вимішування тіста. Місити треба було дуже довго, в чистій хустині, чистому фартушку, все чисте!) потім ходили святити паску до церкви. Яйця фарбували в лушпинні, яке збирали кілька місяців. Багато з того, що робили мої батьки, успадковане і продовжує жити у нашій сім`ї.
Незмінним є Великоднє снідання з батьками, усі збираємося за великим столом – чотири покоління – з пасками, писанками, крашанками, ковбасами, холодцями...і найсвітліше свято Великодня як духовного оновлення набуває іншого виміру – торжества гастрономії.
Згадувати можна багато зворушливих моментів, важливо, щоб було що згадувати. Тому бажаю кожній родині поруч із християнськими традиціями плекати і свої родинні історії, з яких формується міцна національна історія з тяглістю звичаїв, обрядів і цінностей.