Більшість людей проводить на роботі значну частину життя. Напружений робочий графік та відсутність повноцінного перепочинку часто призводять до емоційного вигорання та виснаження.
Прийнято вважати, що кожен має певний резерв енергії, який поступово вичерпується.
У результаті людина не тільки не відчуває сил для виконання посадових обов’язків, а й втрачає інтерес до життя загалом.
Аби убезпечити себе від небажаних хвороб слід навчитись відпочивати правильно. Як саме, пояснює портал Ideas.ted.com.
Що робить з нами відсутність відпустки?
Для багатьох людей ідея залишити свій офіс протягом повного тижня є навіть лячною: мовляв, за час їх відсутності набереться така купа роботи, що стане тільки гірше.
Науковці кажуть, що з цим страхом потрібно прощатися і то швидко, бо можна втратити не лише здоров'я, а й родину.
Так дослідникам вдалось виявити, що жінки, які рідко брали відпустки, частіше хворіють на інфаркти, ніж ті, які регулярно відпочивали.
В іншому дослідженні вчені протягом 9 років спостерігали за 12 тисячами чоловіків з високим ризиком серцево-судинних захворювань і виявили, що ті, хто брали щорічні відпустки, мали менше серцевих нападів.
Дослідження також показують, що працівники, які не брали відпустку, часто емоційно виснажені роботою і не відчувають, що повністю відповідають професійним вимогам.
Вигорання може також провокувати шлюбні та сімейні проблеми, сприяти депресії, поганому самопочуттю та навіть самогубствам.
То як же потрібно відпочивати?
Тривалі, неспішні та в певному сенсі "ліниві" відпустки прийнято вважати найкращою терапією для відновлення сил та душевної енергії.
Однак, чи справді тривалість відпустки – головна запорука справжнього відпочинку?
Відповідь на це запитання німецька соціологиня Сабіна Соннентаг шукає протягом останніх двадцяти років.
Дослідниця та її колеги вважають, що існує чотири фактори, які сприяють відпочинку та відновленню: релаксація, контроль, успішне хобі та відчуження від роботи.
З чотирьох чинників релаксація є найбільш простою для розуміння. На думку Сабіни Соннентаг та її коліжанки Шарлотти Фріц, відпочинок не має бути повністю пасивним, але й активності не повинні скидатися на важку роботу, яка вимагає багато зусиль.
Другий фактор – контроль. У контексті відновлення, це означає, що ви можете вирішити, як витрачати свій час, енергію та увагу. Для людей, які у повсякденному житті не можуть приділити достатньо часу, наприклад, родині, можливість приділити час рідним і буде відновлюючим відпочинком.
Третій фактор – захоплюючі, цікаві речі, які ви робите добре. Наприклад, гра в шахи може бути захоплюючим дозвіллям, і, таким чином, розслаблюючим. Мати хобі, у якому ви майстер, особливо важливо, якщо у вас не надто цікава робота.
Важливість психологічного відсторонення від роботи, четвертого чинника, вперше спостерігається в дослідженні ізраїльських соціологів Далі Етціон, Дов Едена та Яеля Лапідота.
Вони опитували військовозобов'язаних до і після їх щорічної резервної служби в ізраїльській армії. Респонденти, які повернулися назад на роботу після служби, були помічені у значній зацікавленості та енергії на роботі.
Однак, насправді, їх результати виглядали так само, як і у людей, які були у відпустці. Тобто незважаючи на те, що армійська служба була фізично та психічно складним завданням, відпочинок від робочих завдань вона забезпечила.
Дослідники також наголошують, що ефекту "відчуження від роботи" не досягти, якщо під час неробочих годин ви маєте підтримувати постійний зв'язок із офісом та користуватися робочими гаджетами.
Науковці вимірювали рівень кортизолу у працівників, які були на роботі, та у тих, які відпочивали, але постійно були на зв’язку. І, на жаль, він не суттєво відрізняється.
Тобто рівень стресу та тривоги у цих груп подібний, а це значить людина "на телефоні" нормально не відновлюється.
Скільки ж має тривати відпустка?
Дослідження психологів показують, що емоційний приріст настрою, енергії та щастя від відпустки триває три або чотири тижні (у перфекціоністів і трудоголіків нове виснаження може відбутися швидше).
Це викликає інше питання: в який момент під час відпустки пік щастя?
Психологи стверджують, що від першої доби рівень задоволення відпусткою зростає поступово, і пік можна спостерігати приблизно на 8-й день, а потім наступає ефект плато або вдоволення повільно падає.
Таким чином довгі відпустки, хоч і дають більше можливостей, наприклад, для подорожей, не обов'язково призводять до більшого щастя.
Тому, можливо, замість однієї великої відпустки, варто кожні кілька місяців влаштовувати собі короткі канікули, які можуть забезпечити більший рівень відновлення.
Як стверджує психолог Джессіка де Блум, дослідник відпусток з Фінського університету в Тампере, перерви подібні до сну: "Вам потрібно регулярно мати їх, щоб отримати вигоду".