Про свято Хрестового Воскресіння волиняни не забувають і за кордоном. Вони так само йдуть до церкви святити великодній кошик, а потім всією сім’єю сідають за стіл. Так, волинянка Анастасія Палько розповіла про святкування Великодня у столиці Швеції, Стокгольмі.
Анастасія тривалий час проживала у селі Седлище, що на Старовижівщині. Тепер вони з сім’єю переїхали до Стокгольма. Проте українці не забувають ні традицій, ні звичаїв, яких дотримувалися на Волині.
Так, 8 квітня, о 6 годині ранку, підготувавши великодній кошик, вони великою родиною йдуть до церкви.
“Я живу тут другий рік і вдруге йду святити паску в українську церкву в Швеції. На Старовижівщині паски святять вночі, у Стокгольмі людям важко доїхати додому в пізню пору, тому служба починається о 6 годині ранку і закінчується о 8 годині. Наша сім’я особливо любить і поважає це свято. Ми маємо в Швеції велику родину і завжди дружньо ходимо до церкви”, – розповідає дівчина.
Святкова служба майже така, як і на Волині, зауважує Анастасія, тільки коротша, і великодні кошики священик святить у приміщенні церкви.
До пасхального кошика родини входять паска, крашанки, сир, овочі, фрукти, сіль, масло.
“На Волині служба проходить якось “святковіше”, торжественно, а тут це все – майже на рівні буденності. Церква сама не дуже велика, хоча гарна, а людей завжди багато. Священик цього разу не шкодував води і добряче усіх полив. Після служби знайомі українці “христосаються”, а незнайомі знайомляться і вітають один одного зі святом. Ми з батьками, дядьком, тіткою та племінниками їдемо додому, щоб скуштувати пасочки та побитися крашанками”, – додає волинянка.
У Швеції відзначали Великдень 1 квітня, тому тоді на календарях були червоні дні, і усі мали змогу відсвяткувати з родиною або друзями. Українці ж Пасху святкують 8 квітня та без вихідних.
“На перший день можемо поїхати на острів щось посмажити та відпочити на природі, але вже на другий день усі йдуть на роботу або на навчання”, – каже Анастасія.