Активно розпіарена тема об’єднання Луцька з прилеглими сільськими радами за два роки не принесла жодних результатів. Ні одна сільська рада не виявила бажання об’єднатися з Луцьком, попри обіцяний великий перелік перспектив для сільських мешканців.
Чому Луцьку міську раду називають ненадійним партнером в об’єднанні та що є причиною вагань довколишніх сільських рад, з’ясовував «Перший».
На нещодавній зустрічі із громадою Прилуцького голова Волинської ОДА Володимир Гунчик наголосив, що рано чи пізно, але прилеглі села все одно будуть приєднані до обласного центру.
«Села в радіусі від Луцька в далекій перспективі стануть Луцьком, можливо не зараз, не сьогодні, але, нехай мене вибачать голови Княгининка, Жидичина, Підгайців, Піддубців, настане час, коли адміністративно-територіальна реформа визначатиме роль не лише місцевих громад на рівні ОТГ, а будуть говорити про адмінустрій усієї України. Важливо, щоб наш обласний центр мав потужну економіку», - наголосив він.
Що ж думають з приводу об’єднання з Луцьком самі голови прилеглих сільських рад?
Прилуцький сільський голова Валентин Арчибасов:
«Співпраця з Луцьком у нас розпочалася у 2016 році. З командою Миколи Романюка ми напрацювали певні плани. У 2017-му частково були реалізовані домовленості, зокрема, мова йде про капітальний ремонт дороги вулиць Наливайка-Богуна. 10 відсотків мала виділити Прилуцька сільська рада, 40% - Луцька міська рада і 50% - планували просити в обласної влади.
Луцька міська рада допомогла нам реконструювати кімнату в будинку культури під ЦНАП.На цьому наша співпраця закінчилась. Маршрутка, 19-ка ходить один раз на день.Це якісь іграшки».
Ніна Семенович, сільський голова Гіркої Полонки:
«Ми знаємо, що співпраця потрібна, але я і моя громада готові працювати з надійними партнерами. Ми були готові співпрацювати, але так цього і не дочекалися. Дуже здивовані були, коли журналісти почали писати, що Гірка Полонка дала згоду на об’єднання. До нас жоден керівник міської ради не навідався і не поцікавився.
Наша сільська рада має у складі три села. Гірка Полонка має і дорогу, і освітлення, і два дошкільні навчальні заклади.
У селі Полонка, де нараховується близько сотні маленьких дітей садочка немає взагалі. Так, вони дійсно відвідують садочки Луцька.
Є нагальна проблема – якість питної води. Ми зрушили ці питання у 2015-16 роках, були видані технічні умови на водопостачання та водовідведення для села Полонка, ми звернулися до Луцької міської ради та водоканалу, але до сьогодні немає можливості починати проект, в який вкладено вже 4 мільйони гривень. Я мушу заключати надалі договір про вивезення каналізаційних стоків. Так не може бути! Якщо вкладені кошти, як можна заморозити об’єкт?! Це комплексна проблема, адже буде смердіти не тільки для Гіркої Полонки, сморід буде розноситися Луцьком далі».
Підгайцівський сільський голова Юрій Семенюк:
«На даний момент ми об’єднуємося з Лищенською сільською радою, у нас буде своя територіальна громада. Щодо співпраці, то скажу, що коли був живим Микола Романюк, то ми почали ремонтувати каналізацію, яка стояла років 15, мали відкривати ЦНАП…. Діти в луцьких садочках, тролейбус, маршрутка, - багато чого мало бути. А головне, місто від нас не вимагало об’єднання, а нас це задовольняло.
Розумію, якщо рішення буде прийняте в Києві, і нас примусово приєднають до Луцька, то ми вже нічого не вдіємо, але поки ми працюємо самі…
Коли виконуючим обв’язки мера був Поліщук, я просив у нього продовжити маршрутку №18. Пообіцяли, але не зробили. Який привіт, така й відповідь».
«2017 рік став втраченим для Луцька та довколишніх сільських громад. Те, що було напрацьоване у минулих роках, не знайшло свого продовження. На жаль, співпраці між нинішньою міською владою і сусідніми сільськими радами немає, вона заморозилась.
Наприклад, у 2018 році закладено нуль гривень на співробітництво з Прилуцьким», - резюмував експерт, член громадської організації «Центр розвитку урядування» Сергій Григоренко.
Ірина Костюк