Серед когорти депутатів Луцькради, яких активісти хочуть позбавити мандата, – Євген Ткачук.
З кінця минулого тижня на вулицях, в тому числі і на окрузі цього бранця громади – в районі ДПЗ, триває збір підписів. Однак, на подив самого депутата, мешканці округу стали на його захист, влаштувавши справжні політичні «розбірки» зі збирачами підписів.
Що думає депутат Ткачук про своє «відкликання» з міської ради, чи очікував такої підтримки виборців – у «Бліц-інтерв’ю» від «Першого».
Зустрілись із Євгеном Євгеновичем на його окрузі, де він живе і працює. Він по-господарськи, з ентузіазмом взявся показувати дворові території, дитячі майданчики, відремонтовані дороги...
- Чому Вас охрестили зрадником, як думаєте?
- Не дарма в народі є приказка, хто найгучніше кричить: «Тримайте злодія!», – сам виявляється злодієм. Люди, які ніколи не були в команді Миколи Ярославовича, використовують його ім’я. У міській раді я був його правою рукою з 2010 року. Кажуть, що його зрадив… Його сім’я так не вважає, я досі з ними гарно спілкуюся. Але окремі люди хочуть розкрадати наше місто, прибравши до рук «Луцькводоканал», «Луцьктепло», що згодом відобразиться в комунальних платіжках. Це вони зрадники. Я не хотів виходити ні з фракції, ні з партії, але бачив, який тиск починається на моїх однопартійців, тому вийшов сам. І ще про зраду. На всеукраїнському рівні партія «Самопоміч» поливає брудом президента, на Волині «Солідарність» «знюхалась» із «Самопоміччю» і вершить з ними «справи». Хіба це не зрада??? І все це фінансується з кишені одного з олігархів, який сам заявив, що готовий витратити мільйон, думаю, мова йде про долари США, аби відкликати «неугодних» депутатів, в тому числі мене.
Я нічого не втратив, покинувши «Солідарність», думаю, навпаки. Бренд БПП по Луцьку набрав 17 відсотків підтримки, тоді як мене підтримало 34 відсотки виборців.
- Головною причиною відкликання Вас з міської ради називають голосування за кандидатуру Ігоря Поліщука. Чому Ви його підтримали?
- Я не хотів, аби містом керувала Вусенко, а альтернативи їй не було. Хоча я не розглядав кандидатуру Поліщука до останнього, а взагалі пропонував обрати секретарем безпартійного Миколу Яручика. Зрештою Поліщук виявився непоганим кандидатом, зважаючи на те, що робить команда Палиці не лише для міста, а й області.
- Що думаєте про ініційований збір підписів?
- Думаю, що і без підписів на партійному рівні вже все давно «порішали».
Я здивований, що люди так заступилися за мене, зносять ті палатки… Де ви бачили, щоб громада так піднімалася за депутата?! Зазвичай депутатів недолюблюють, або й не знають, як звати. На вихідних самі дзвонили мені, щоб приїхав, аби послухати, яку брехню про мене розповідають. Я під’їхав і попросив у тих, хто збирає підписи, показати рішення суду, де вказано, у чому моя вина і де я порушив закон. Вони на словах керувалися рішенням суду, яке скасовує голосування по Вусенко. А у ньому хіба вказано, що ми винні?
- Люди виходять на Ваш захист, такого ажіотажу навколо інших «відкликанців» немає…
- Чому немає, є… В окрузі Аркадія Соломатіна взагалі побоялися ставити палатку. Можливо, не так масово люди заступилися, бо ці депутати нові, лише рік у раді, у мене вже сім років депутатства за плечима. Якби я погано працював, думаю, люди б за мене не вийшли. Шкодую, що не зробив фотографії дворів 2010 року, щоб була можливість порівняти, яким став район ДПЗ зараз. Бо повірте, ми зруйнували думку, що хто живе на ДПЗ, тому в житті не везе (сміється. – Авт.). У нас практично не лишилося невідремонтованих дворів, хіба мій, бо я теж мешканець цього району, але його я залишив наостанок. У мене принцип такий – спочатку людям, потім собі. Я навіть на власному підприємстві ремонт свого кабінету проводив в останню чергу.
Мандрувала разом з депутатом дворами ДПЗ Ірина Костюк