У Луцьку завершили реалізацію масштабного проєкту з впровадження енергоефективних заходів у громадських будівлях. Більшу частину суми на це виділили НЕФКО, фонд E5P та уряд Швеції.
Завдяки цьому вдалося повністю модернізувати 27 будівель, ще у семи впровадили менші енергозберігаючі заходи. Це школи, садочки, навчально-реабілітаційний центр, а також художня та музична школи, громадський басейн. Про це йшлося у вівторок, 19 вересня, під час презентації проєкту.
Що зробили за понад 9 мільйонів євро
У 2018 році Луцьк почав реалізацію проєкту «Енергоефективність в громадських будівлях міста Луцька» НЕФКО 3 (спільно з Північною Екологічною Фінансовою Корпорацією).
Загальна вартість – 9,3 мільйона євро. З них 5 мільйонів євро – кредит НЕФКО, 1,3 мільйона євро – безповоротний грант фонду Е5Р (Східноєвропейське партнерство з питань енергоефективності та екології), 2,8 мільйони євро – співфінансування з місцевого бюджету, 400 тисяч євро – технічна допомога для підготовки та реалізації проєкту від Швеції.
За 3,5 роки повну модернізацію провели в 27 громадських будівлях. У них оновили фасади, дахи, системи теплопостачання, замінили двері та вікна, кухонне обладнання та внутрішнє освітлення, покращили систему вентиляції, встановили індивідуальні теплові пункти. Ще у кількох будівлях впровадили окремі заходи. В результаті зміни відбулися у 34 будівлях, що належать 31 комунальному закладу.
Міський голова Ігор Поліщук каже, завдяки цьому у 2020 році Луцьк вже зекономив на опаленні та електроенергії понад 8 мільйонів гривень. В майбутньому ж планують заощаджувати по 17 мільйонів гривень на рік.
«Ми надзвичайно щасливі, що такий проєкт відбувся у нашому місті. У мене немає жодних сумнівів, що проєкт НЕФКО змінив Луцьк на краще. Це і скорочення викидів СО2, зменшення споживання газу, електроенергії. Економія енергоносіїв позитивно вплине на міський бюджет, адже ми бачимо, який непростий час зараз на ринку газу. Важливість цього проєкту лише зростає з кожним місяцем», - наголошує посадовець.
З його слів, у попередні роки було багато нарікань від батьків учнів та педагогів на те, що у навчальних закладах холодно і некомфортно. Тепер же кращі умови отримали 26 тисяч учнів та працівників модернізованих шкіл і садків.
«Ще один аспект – естетичний: заміна вікон, дверей, ремонт фасадів за участю успішних архітекторів. Ми застосували творчий підхід і тепер кожен заклад є окрасою мікрорайону. Отримуємо позитивні відгуки навіть від людей, які просто живуть поруч і не мають безпосереднього стосунку до цих закладів», - додав Ігор Поліщук.
«Звичайно, після того, як ми публікували результати проєкту онлайн, багато інших шкіл і садочків також захотіли взяти участь. Але головним показником для відбору був рівень енерговтрат, яке мало приміщення», - пояснив міський голова.
На початку проєкту планувалося, що витрати окупляться за 11 років, але в умовах стрімкого подорожчання газу цей термін зменшиться, - сказав мер. З його слів, 5 мільйонів євро кредиту місто виплачуватиме з 2017 по 2027 роки (приблизно 500 тисяч євро на рік).
«Не лише тепло в садочки і школи, а глобальні зміни». Що кажуть про проєкт європейські партнери
Інвестиційний директор НЕФКО Амунд Бейтнес зауважив, що щасливий бути партнером цього проєкту.
«Ми допомагаємо Луцьку впроваджувати енергоефективні заходи і тим самим – зменшувати викиди парникових газів. Сьогодні ми раді побачити успішні результати», - сказав представник НЕФКО.
Надзвичайний та повноважний посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг наголосив: уряд Швеції вірить, що кліматичні зміни і глобальне потепління – питання №1, що стосується кожного.
«Ми надзвичайно втішені мати такого партнера у подоланні наслідків кліматичної кризи – від національного до муніципального рівня», - сказав він.
Зі слів посла, з 2009 року Швеція визначає енергоефективність в Україні, як один з пріоритетних напрямків у партнерстві. Друга причина – економічна, адже цього сезону ми маємо рекордні ціни на газ, а тому змушені шукати інші джерела енергії.
«Третє причина – безпека. Чим більше газу Україна споживає, тим більш залежною вона є від Росії», - додав Тобіас Тиберг.
«Я радий відвідати Луцьк вперше, і я тут, щоб засвідчити успішну реалізацію проєкту. Чому Норвегія долучилась. Як ви знаєте, НЕФКО – міжнародна фінансова інституція, створена у 1990 п’ятьма скандинавськими країнами: Норвегією, Швецією, Данією, Фінляндією, Ісландією. Одна з цілей – запобігти кліматичним змінам та впровадити енергоефективні заходи у Східній Європі. Норвегія також є одним з донорів фонду E5P. Окрім цього, є й інші норвезько-українські енергоефективні ініціативи. Ми вважаємо це питання одним з пріоритетних та вкрай важливих… Йдеться не лише про економію для міста та комфорт користувачів, а й менші викиди СО2 та зрештою національну безпеку», - сказав Надзвичайний та повноважний посол Норвегії в Україні Ерік Сведал.
Провідна менеджерка Східноєвропейського партнерства з питань енергоефективності та екології (E5P) Катерина Стасюк також запевнила, що такі інвестиції не лише покращують побут людей, а й запобігають змінам клімату.
З її слів, фонд Е5Р створено спеціально для України у 2009 році. Згодом до нього долучилися інші країни східного партнерства. В цілому за цей час Україна отримала майже 140 мільйонів євро грантових коштів. Найбільшими вкладниками є Європейський Союз та Швеція. Одним з пріоритетів фонду є енергоефективність у громадських будівлях. У Луцьку фонд разом з Європейським банком реконструкції та розвитку реалізує й інший проєкт модернізації централізованої системи теплопостачання. В сумі місто отримало від фонду 5,3 мільйона євро грантової допомоги.
«Я працював з багатьма містами в Україні і можу сказати, що найпростіше і найбільш ефективно було працювати саме з Луцьком. За 3,5 роки більше 30 будівель отримали різні енергоефективні покращення. 2020-ий рік був непростим. Це рік світової пандемії. Але навіть тоді проєкт допоміг зекономити енергоносії. Для мене особисто це були 5 років (разом з підготовкою) дуже цікавих випробувань, навчань і щасливих моментів. Одного дня я хочу повернутися до Луцька і побачити трансформацію міста у напрямку зелених технологій», - додав керівник групи проєкту, консультант SWECO Гуннар Барк.
Приклади успіху. Не яскравими фасадами єдиними
Гостям показали кілька комунальних закладів, які нещодавно пережили повну термомодернізацію і вже відчули на собі зміни.
Перша зупинка – дитячий садок №32, що на проспекті Перемоги, 13а. Його директорка Мирослава Шевчик каже, до реконструкції фасад був аварійним і обсипався. В одному крилі раніше було 17-18 градусів тепла – доводилося використовувати додаткові обігрівачі.
Встановлення індивідуального теплового пункту та утеплення фасаду мінеральною ватою вирішило цю проблему. Тепер в будівлі легко підтримують температуру повітря на рівні 23 градусів тепла. Також в садку замінили всі лампочки на енергозберігаючі, у харчоблоці поставили пароконвектомат та плиту з інфрачервоним промінням.
«Дітям, звичайно, найбільше до вподоби естетична сторона. Це перше, що вони побачили після літніх канікул. Вони були в захваті від всіх цих жучків, сонечок», - каже Мирослава Шевчик.
Садок відвідує 243 дитини.
Повну модернізацію пережила й школа №10, що на вулиці Ветеранів, 5. Тут навчається 1350 дітей у дві зміни. Роботи з модернізації тривали 5 місяців і завершились у серпні цього року.
«Минулого року і зараз ми підтримували температуру в класах на однаковому рівні. Але тоді мова йшла про значно більше використання енергоносіїв. Зараз же при тому ж рівні тепла ми можемо економити. Прогнозуємо, що це буде економія 30-50% енергоносіїв, але точні цифри знатимемо по завершенню опалювального сезону», - розповідає директор закладу Олег Михальчук.
Натомість у луцькій музичній школі №1, що на вулиці Кривий Вал, 13, основна ціль була таки зігрітись. До утеплення в школі були з цим великі проблеми: в окремих класах температура повітря сягала всього 6-7 градусів, що для занять музикою неприпустимо. Тому працівники робили колективні звернення з проханням вирішити проблему. У 2020-ому році завдяки проєкту НЕФКО приміщення вдалося утеплити і поставити у ньому два індивідуальні теплові пункти.
«Тепер в нас тепло, комфортно. До того ж ми економимо близько 30% пального. А фасад робить нашу школу однією з родзинок Старого міста», - каже директорка Ольга Чуріна.
Текст і фото: Віта Сахнік