Анастасія – військовослужбовиця 92 ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка. У 2020 році свідомо вдягнула однострій і донині не жалкує про свій вибір. Отримавши фах програміста у цивільному житті, дівчина знайшла себе у війську.
Історію захисниці розповіли на фейсбук-сторінці бригади.
Її прадід був військовим льотчиком, а вона керує розвідувальним дроном Шарк і не уявляє себе в іншій сфері, любить небо і мріє сісти за штурвал літака, а позивний «Ластівка» говорить сам за себе.
Нині військовослужбовиця пліч-о-пліч з побратимами виявляє техніку та особовий склад ворога за допомогою сучасних БпЛА.
«Коли я розумію, що цілі знайдені і буде справедлива відплата окупантам за жорстокість, я дійсно щаслива», – говорить Настя і додає, що будь-який результат – це завжди командна робота.
Чоловіки, з якими служить захисниця – справжні козаки, досвідчені і вмотивовані. Тому вона намагається не пасти задніх: постійно вчиться і вдосконалює навички.
Найважче, за словами дівчини, усвідомлювати, що ворог б’є по мирних містах і селах. Після одного з потужних обстрілів у Костянтинівці на Донеччині посестра врятувала кількох кошенят та знайшла їм люблячих господарів. Собі теж залишила пухнастика, який є антистресом і другом.
«Бути сильною вимагає час, і хоч як важко не буває, не можна зневірюватись і опускати руки, говорить Анастасія та згадує велику Лесю Українку:
Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам вороття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!»