Ірина родом із Турійська – невеличкого селища, що за 80 кілометрів від Луцька. Ще в школі вона мріяла бути психологом, але життєві обставини внесли свої корективи і в результаті жінка здобула фах кухаря. Утім, дитячу мрію не покинула, здійснює зараз.
Працювала за спеціальністю в ковельській пекарні. Після повномасштабного вторгнення, за прикладом брата-військового, стала до лав 100 бригади та навіть встигла зробити крок до здійснення мрії, пишуть на сторінці бригади.
Мій брат служить в 14 ОМБр. Я планувала йти у князівську бригаду кухарем, але з початком повномасштабного вторгнення все перегралося. Та я не опустила руки й чекала свого шансу. Одного дня мені зателефонували з військкомату і повідомили, що є вакансії кухарів. Я не роздумуючи зібрала речі, підготувала необхідні документи й влітку 2023-го вже була у Ворзелі, де впродовж місяця навчалася основ військової справи. Під час вишколу зі мною зв’язався представник тоді ще 50 окремого батальйону 100 ОБр ТрО і запропонував вакансію кухаря, одразу зазначивши, що в частині дуже теплий колектив, але дуже «спекотно» (на той момент підрозділ виконував бойові завдання на Лиманському напрямку), – пригадує Ірина.
До слова, саме під час проходження БЗВП Ірина отримала свій позивний – «Відьма».
Позивний я отримала від старшого інструктора у Ворзелі, оскільки, за збігом обставин, ті, чи інші речі, про які я говорила – згодом збувалися. В мене є невеликі проблеми з зором, тож, перед виїздом на полігон я одягала лінзи та, як наслідок, добре влучала в ціль. Потім побратими жартували, мовляв, наша «Відьмочка» має чотири ока, – говорить жінка.
Після місячного курсу підготовки Ірина прибула для виконання завдань у Лиман, де обійняла посаду кухаря їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення.
Я знала куди я йду, знала, що це війна, але разом із тим хотілося бути корисною, допомогти хлопцям і було розуміння, що вміння смачно готувати знадобиться й на фронті, – переконана «Відьма».
За півтора року служби жінка побувала разом із підрозділом на найгарячіших напрямках фронту: Лиманському, Покровському та Торецькому. За словами Ірини, були випадки коли після бойових завдань хлопці приїздили в різних психологічних кондиціях і доволі часто банальна розмова, а також тарілка домашніх млинців робили маленьке диво й повертали нашим хлопцям віру в краще.
Окрім млинців «Відьма» має у своєму кулінарному арсеналі ще декілька коронних страв, серед яких котлети та український борщ.
Жінка живе за принципом: «Навчатися ніколи не пізно», тож нещодавно Ірина вступила до Волинський національний університет імені Лесі Українки і поєднала, так би мовити, приємне з корисним, адже спеціальністю, яку обрала для себе «Відьма» стала «Психологія».
До речі, поруч з Іриною «служить» чотирилапий друг Джек, або, як називає його жінка, дворняжка-вояка та пухнастий антидепресант.
Вдома ж на Ірину чекає дев’ятирічна донечка Вероніка, мама Галина Федорівна та кіт Малиш, якого побратими з 100 ОМБр подарували на День народження.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.