У минулому році обласні центри України продали більше 350 приміщень, майже у третині випадків зацікавлені політики та олігархи, і це не враховуючи місцевих чиновників. Комунальну нерухомість можна отримати на аукціоні, за конкурсом або взяти її в оренду на кілька місяців, щоб потім викупити. Останній спосіб дозволяє орендарю уникнути конкуренції за найкращі приміщення у своєму населеному пункті. В обласному центрі Волині торік продали сім об`єктів. Кому ж вони дісталися і за якими цінами?
Журналіст Олександр Волошин провів розслідування у розрізі кожного з обласних центрів України, дослідивши, хто купував комунальну нерухомість у 2016 році.
Так, Луцька міськрада продала торік 518,3 кв.м. комунальної нерухомості за середньою ціною 4426 грн/кв.м.
У 2016 році частину Луцька викупили, наприклад, реабілітологи, аспірантка із плагіатом і навіть завідувач Художнього музею, заслужений працівник культури України Зоя Навроцька.
Зокрема, підвальне приміщення на вулиці Домни Гордіюк, 35 площею 71 кв. м. придбала громадська організація «Здоров`я дитини - майбутнє України». Вона викупила нерухомість всього після 9 місяців оренди. Квадратний метр обійшовся у 6608 гривень.
Засновником організації є реабілітолог реабілітаційно-профілактичного центру «Уроки для хребта Довгуна-Сергійчука» Іван Сергійчук, а членом правління на той момент був – його нині покійний дідусь, народний лікар Іван Довгун. Іван Сергійчук також викладає в Академії рекреаційних технологій і права на кафедрі «Здоровʼя людини та фізичної реабілітації».
Компанія «Чарівниця», яка продає спецодяг та взуття, форменний одяг та засоби індивідуального захисту, викупила 217,9 кв.м. за адресою вул. Домни Гордіюк, 43а. Ціна за квадратний метр склала 3642 гривні. В 2016 році ця фірма виплачувала своїм працівникам заробітню плату менше мінімальної. При цьому, «Чарівниця» бажала отримати майже 130 тисяч гривень відшкодування податку на додану вартість.
Фірма пов`язана спільним телефоном з магазином «Romtex». Засновниками «Чарівниці» є Анатолій та Лариса Чубай. Остання, ймовірно, працювала бухгалтером ЖЕКу №6.
Ще 66,1 кв. м. на проспекті Соборності, 31А у Луцьку викупило «Підприємство сервісних послуг». Його власником є Сергій Гурко. У підприємства спільний телефон – 0332 24 54 06, – з тризірковим готельним комплексом «Світязь» та підприємством «Приват-сервіс», яке належить директору Луцького техноторгового центру «Орбіта» В`ячеславу Омельчуку та кандидату в депутати Луцької міської ради від партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпка, службовцю волинського «Укртелекому» Андрію Сінгаєвичу.
Квадратний метр комунальної нерухомості «Підприємству сервісних послуг» обійшовся у 6 862 гривень.
Невеличке приміщення площею 15,1 кв. м. у будинку на Клима Савури, 12 торік викупила мистецтвознавець Зоя Навроцька, яка з 2001 року працює завідувачем Художнього музею у Луцьку і є заслуженим працівником культури України. Квадратний метр їй обійшовся у 3466 гривень.
Підвальне приміщення площею 65,6 кв. м. на вул. Євгена Сверстюка, 6 отримав у власність підприємець Андрій Черниш. Він очолює волинську обласну організацію «Панда». Телефон цієї організації пов`язаний з архітектурно-дизайнерською студією «Панда». Перед викупом він також орендував приміщення 9 місяців, а потім викупив за 1922 грн./кв.м.
Підвал будинку на вул. Лесі Українки, 25 площею 63,6 кв.м. викупила аспірант Східноукраїнського національного університету імені Лесі Українки Тетяна Єлова. Квадратний метр їй обійшовся у 4204 гривні.
У мережі є її «наукові» тези, під науковим керівництвом доктора філософських наук Р. А. Арцішевського. Аналізуючи цю роботу, точніше її частину без посилань на авторів, можна дійти висновку про відвертий плагіат-компілювання деяких наукових робіт Ірини Тичини з Житомирського державного університету імені Івана Франка. До слова, навіть у списку використаних джерел її немає.
Ще 19 кв. м. у будинку на вулиці Ковельській, 4 за 6955 грн./кв.м. викупив невстановлений Герасимчук В.В. Луцька міська рада, не дивлячись на прохання надати повну інформацію про покупців, включно ім`я повністю та реєстраційний номер облікової картки платника податків, надала не вичерпну інформацію про покупця.
Ймовірно, покупцем є Віталій Васильович Герасимчук – очільник Луцької міської організації Всеукраїнської партії трудящих.
Щоб зрозуміти, чи відповідають ціни продажу комунальної нерухомості ринковим ми звернулися до ріелтора, директора Волинського агентства нерухомості Лариси Мусійчук. Вона каже, що зараз стан ринку комерційної нерухомості дуже важкий.
– Практично ніхто не купляє, всі орендують. Або діє формула – віддавай за що пропонують. Єдиний вихід у власників – здати в оренду, і якщо у підприємця все складається добре, бізнес пішов, клієнти знають місце, тоді пропонується викупити. Навіть поетапно, з відстрочкою платежу, навіть на декілька років, – розповідає Лариса Мусійчук.
Ріелторка наводить приклади цін комерційної нерухомості. Так, підвальне приміщення на вулиці Івана Франка, 44 продали по ціні 4700 грн/кв.м., за офісне приміщення у самісінькому центрі міста на проспекті Волі, 6 в чудовому стані просять 13000 грн/кв.м., частину його продали за 9000 грн/кв.м., а на решту приміщень немає покупців.
Стосовно проданої комунальної нерухомості Лариса Мусійчук каже:
– Підвали однозначно продали за нормальними цінами, крім того, що на Лесі Українки, 25. Але однозначно я стверджувати не можу, потрібно бачити конкретне приміщення. Оскільки це комунальна власність, то я мало бачила приміщень взагалі в нормальному стані, придатних до вживання.
Зазвичай, особливо в центрі – це пліснява, все розбите, без вікон, дверей, ще й вода може стояти по коліна, – розповідає ріелтор.
– Ще під питанням я би поставила приміщення по вул. Гордіюк 43а. Місце тут досить привабливе, але не фасадне і знову ж таки: в якому стані? Кабінети 15 та 19 кв.м. те ж питання – віддали за що давали.
– Чи вигідно це місту? Не впевнена. Сьогодні продавати взагалі не вигідно. Але аніж обслуговувати чиновниками та опалювати для мишей, їх краще продати, – підсумовує Лариса Мусійчук.
Джерело – 4 влада. Читати далі