Рожищанин Юрій Франко пішов на війну добровольцем, загинув 37-річний боєць внаслідок артилерійського обстрілу поблизу Андріївки Донецької області торік у серпні.
Матір та батько полеглого прикордонника розповіли Суспільному про бойовий шлях сина.
Полишив роботу за кордоном, щоб захищати Україну
Коли почалася повномасштабна війна, Юрій працював будівельником за кордоном, був у Бангладеші, пригадує батько Іван Франко.
«Він там був до двох місяців і війна почалася. Він подзвонив і сказав: я не був боягузом, я приїду вас захищати. Ми ні слова не сказали, бо такий час, що треба обороняти країну. Він в нас був такий простий і зараз ми ним гордимося.
Зі слів Надії Франко, Юрій завжди любив дітей, але власних не мав, тісно спілкувався з племінником. Батькам перед війною розповів, що збирається одружитися.
Бойовий шлях Юрія Фрака
У війську Юрій Франко був кулеметником, каже батько, служив на прикордонному пункті «Чоп», згодом разом з побратимами виконував бойові завдання на Донеччині.
На Бахмутський напрямок боєць потрапляв тричі.
31 серпня 2023 року під час одного із боїв волинянин загинув, намагаючись врятувати поранених побратимів.
«Вже вони мали відходити, поранених забрали, а по рації передали, що друга підходить машина поранених забирати і теж напевно «влупили» по ній, передали, хто ближче рятуйте хлопців і він побіг... Бронежилет розплавився, рука обірвана… Мені не віриться до цих пір, що його немає, здається, що він подзвонить, приїде», — каже Іван Франко.
Офіційно загибель прикордонника вдалося підтвердити лише через три дні, коли його тіло розшукали на полі бою.
Спогади про сина
Надія та Іван кажуть: часто навідуються на цвинтар. Їх син похований на Алеї Слави у Рожищі разом з іншими захисниками.
«Найтяжча дорога на усьому світі на цвинтар — до рідної дитини», — говорить Надія Франко.
У пам'ять про загиблого на війні сина батьки доглядають за псом Грішкою. Його Юрій передав їм з передової. Поранена тварина сама прибилася до прикордонників.
У день загибелі Юрія, говорить його мама, пес багато вив.