Юрія Сілюка знали у Луцьку, як телеоператора з багаторічними досвідом та стажем роботи, він також був знаним байкером та постійно на день свого народження, у День захисту дітей, об'єднував «байкерську тусовку» для організацій благодійних акцій у сиротинцях та дитячих будинках. З 2014 році Юрій Сілюк був у самообороні Волині, а з початком російського повномасштабного вторгнення, взяв заздалегідь зібраний наплічник, та пішов на фронт.
Суспільне поспілкувалося з друзями та рідними Юрія Сілюка та зібрали найяскравіші спогади про нього. На свої 50 років (1 червня) він дуже хотів потрапити додому, зібрати друзів, навіть, вже відпросився у свого командира, розповів брат Юрія Сілюка Олег.
Наш Юрчик – його бабуся так називала, його так називали всі в родині – як з дитинства він виріс дорослим, але він все одно був Юрчиком. Біля нас завжди була юрба дітей, – каже двоюрідна сестра Тетяна Розкошинська.
Юра завжди прагнув чогось нового, – каже брат Олег, він працював в поліграфії, телеоператором, інкасатором, таксистом.
На своєму мотоциклі об'їздив всю країну. Доньку з собою часто брав, коли вона ще була маленька 12-13 років мала, – каже Олег.
За місяць до загибелі Юрій Сілюк купив новий байк, сам собі зробив подарунок на День народження, говорить друг-байкер Андрій Корпусов. На новому мотоциклі, як і щороку, планував покатати дітей з дитячого будинку.
Він нас всіх за два тижні до 1 червня збирав і організовував поїздки в дитячі будинки. Цього року пропонував в Ківерцівський дитбудинок заїхати. Ми зараз працюємо над тим, щоб попасти туди, – каже Андрій Корпусов.
Самооборону Волині Юрій Сілюк потрапив після одного інциденту, який стався на чергуванні, розповідає товариш Олександр Лєсной. Юрій Сілюк тоді знімав сюжети для «Нічної варти», коли поліції потрібна була допомога – він поклав камеру і почав допомагати.
Практично вся Самооборона зараз, яка була на той час і в принципі продовжила своє існування, то вся Самооборона зараз воює. Не винятком став і Юрій Юрійович, – каже Олександр Лєсной.
Журналістка та подруга Юрія Сілюка Тетяна Хомич останньою спілкувалася з ним. Каже, він розповів їй, що йде на завдання, а ввечері вона дізналась, що він загинув.
Я так розумію, на той день він був на машині евакуації. Зі слів його побратимів, він того дня вивіз дев'ятеро людей, двоє з яких були 200, всі решта 300 і знов поїхав, вже він лишився, вже його не стало, – каже брат Олег Сілюк.
Юрій Сілюк загинув 26 квітня в районі населеного пункту Архангельське Покровського району Донецької області. 30 квітня його поховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у Гаразджі.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.