Верховна Рада 7 грудня відтермінувала на рік – до 1 січня 2019-го – зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. За відповідний законопроект №7350 за основу та в цілому проголосувало 236 народних депутатів, 65 з яких входять у «Блок Петра Порошенка» (БПП). Проти прийняття документу проголосувало 48 народних обранців, 21 з яких представляють БПП, 9 – «Народний фронт», 11 – «Самопоміч» і 7 позафракційних депутатів. Разом з тим парламент відхилив розгляд ще семи законопроектів, які відтерміновували на 5–6 років або взагалі забороняли продаж землі. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк спеціально для Mind розповів, наскільки доречним було б запровадження вільного ринку землі у разі зняття мораторію, та про те, чому «під куполом» іноді перемагає популізм.
Згідно із соціологічними дослідженнями, які проводили наші міжнародні партнери влітку 2017 року серед жителів сільської місцевості по всій території України (мінус Крим і зона АТО), 52% опитаних власників паїв вважають, що заборона на продаж землі, яка є приватною власністю, порушує конституційні права землевласників.
Рівно половина вважає, що земля повинна належати тим, хто її обробляє. Зараз де-факто серед власників паїв таких меншість – переважно люди похилого віку, вони вважають за краще здавати свій пай в оренду. Майже кожен другий (45% опитаних) переконаний, що вільний продаж землі вигідніше для покупця, ніж оренда, оскільки забезпечує умови для інвестицій у сільгоспвиробництво і створення нових робочих місць.
Близько половини опитаних (44%) підтримали б зняття заборони на продаж землі, якби її могли купити тільки українські громадяни і не більше 200 га в одні руки.
При цьому дві третини опитаних власників паїв та їхніх спадкоємців «позитивно» і «скоріше позитивно» ставляться до отримання ними права безперешкодно продати свою землю тоді, коли їм це буде потрібно.
Тобто ми бачимо значні зсуви в громадській думці порівняно з 2015 роком, коли проводилося останнє масштабне опитування на тему мораторію і коли лише 16% пайовиків виступили за його зняття. Цей дрейф у бік ринку дався величезними зусиллями урядовців, експертів, економістів, лідерів думок, донорів, оскільки довелося боротися з міфами, міцно імплантованими у свідомість людей політиками популістського спрямування. Тезі, навіть бездоказовій «все скуплять іноземці», дуже складно щось протиставити. Але, як показують сухі цифри соцопитування, це можливо.
З показниками громадської підтримки на рівні 44% за введення ринку з обмеженнями (як і пропонувалося концепцією уряду) і 52% за право вільно розпоряджатися своєю земельною власністю можна було виходити в сесійну залу з непоганими шансами на перемогу. Рекордна кількість народних депутатів – 48, що виступили проти продовження мораторію, побічно це підтверджують.
Шанси на прийняття законопроекту «Про обіг ринку сільгоспземель» в урядовій редакції, якби він був внесений до кінця 2017 року, я оцінюю 50 на 50. Напевно, для такого соціально чутливого питання цього недостатньо, і нам потрібно продовжувати роз'яснювальну роботу з населенням, думка якого є вирішальною для народних депутатів.
Безумовно потребує удосконалення Державний земельний кадастр. Його нинішній стан справляється з обслуговуванням масштабного українського ринку оренди, і держземкадастр цілком здатний забезпечити підтримку транзакцій купівлі/продажу землі. Але коли йдеться про первинне право власності, то гарантії надійності й збереження даних мають бути забезпечені зовсім на іншому рівні. Тому вже до кінця цього року Державний земельний кадастр буде повністю переведений на технологію блокчейн, яка є найдосконалішою на сьогодні у сфері захисту інформації.
Ще одне питання, яке нам належить вирішити в рамках підготовки інфраструктури земельного ринку, – створення спеціальної фінансової структури, яка кредитуватиме під покупку земельних ділянок, направляючи фінансовий ресурс передусім молодим аграріям і сімейним фермам.
Запуск обігу земель з можливістю залучити кредит під заставу ділянки є найпотужнішим стимулом для створення середнього фермерського класу в селі та якісно нового рівня розвитку сільських територій.
Зайве говорити, що якби закон був прийнятий і мораторій припинив свою чинність з 1 січня 2018 року, то до жодних хоч скільки-небудь помітних змін на сільськогосподарському ринку країни це б не призвело. Згідно з тим самим соцдослідженням, 68% власників паїв не збираються продавати землю в разі скасування мораторію, а 12% продадуть її, тільки коли дочекаються високої ціни. Біда в тому, що поки не буде ринку, стимулів для зростання ціни і не з'явиться.
Мораторій на продаж сільгоспземель в Україні продовжують удев'яте з 2002 року. Цього разу розчарування таким рішенням було особливо сильним, бо країна максимально близько за всю історію питання наблизилася до запровадження ринку землі.