Луцький зоопарк став домом для сотні тварин. Хтось тут народився, когось привезли з інших зоопарків, а когось - врятували з цирку. Один лише несміливо намагається звестись на ноги, а інший вже спокійно зустрічає тут свою старість. Сотні тварин, сотні доль.
Ми розповідатимемо Вам про те, хто живе в Луцькому зоопарку, які цікаві історії ховаються у вольєрах, та залягли на дно акваріумів.
Сьогодні йтиметься про нових малюків, які нещодавно з’явились в зоопарку. Дехто тут народився, а декого привезли з батьками з інших зоопарків.
5. «Міні-міні коні». У сім’я поні - поповнення
У поні, котру звуть Люпіна, народився син. Йому лише тиждень, але він вже впевнено стоїть на ногах. Поки дитинча не підросте, тато житиме окремо.
Новонародженому поні поки ще не придумали імені.
- Поні живуть стадом. Через деякий час до них у вольєр повернеться батько. Просто зараз хочемо вберегти дитинча, - додає Олена.
4. У павичів також поповнення
Маленькі павичі дуже схожі на індичат. І не відразу віриться, що пройде трохи часу, і вони граційно розпускатимуть хвости, та привертатимуть увагу відвідувачів. Наразі це маленькі сірі курчата, які носяться за своєю мамою вольєром, та шукають хробаків.
Дівчина розвіює міф про те, що для того, аби павич розпустив хвоста, його потрібно налякати.
- Самець розпускає свій хвіст лише протягом двох місяців. Це червень та травень. Робить це для того, аби вразити свою самочку. Він не лише розкриває хвіст, але й танцює шлюбні танці перед нею. Потім у них з’являються пташенята, і він хвоста вже не розкриває, - каже Олена.
3. Зелені мартишки
У родини мартишок Феді та Ліми - двоє дітей. Санта народилась на Католицьке Різдво. Аватар трохи старший. Йому вже рік.
- Коли мавпенята народжуються, то хлопчики мають синюватий відтінок шкіри. Тому так і назвали. Зелені мартишки завжди живуть зграями. Тато тут домінант звичайно, - розповідає дівчина.
- Є така особливість в родині зелених мартишок, що старша дитина доглядає меншу. Аватарчик постійно доглядав за Сантою, носив її на ручках. До року так буде, - додає працівник зоопарку Олександр.
Вже через рік в них може народитись ще одна дитина. Тоді її вже доглядатимуть. В них тут є іграшки, м’ячики різні, гамаки, гойдалки. Вони люблять гратись, - каже Олена.
2. Сімейство лемурів
У великому вольєрі на сонці гріється лемур. Він заплющив очі, та виставив лапки на зустріч теплому промінню. Однак, релакс лемура переривають його двоє дітей. Вони біжать до нього, та кидаються йому на шию. У лемурів - матріархат.
- Лемури у світі живуть лише на одному острові, котрий називається Мадагаскар. У їхніх сім’ях - матріархат. Ми маємо два хлопчики, і одна самочку. Її звати Іруся. Вона собі з тих двох самців вибрала одного, організувала сім’ю. В березні народила двоє дітей, - розповідає Олена.
Поки ми говоримо, Іруся спокійно жує яблуко в тіні, та спостерігає за своїми дітьми.
- Спочатку вона носила їх двох на грудях або спині. І взагалі, це велика рідкість, що лемур народжує двоє дітей. Зазвичай, народжується один. Для нас це велика радість. Батько може також підходити до дітей, вилизувати, подоглядати за ними. Але особливої ролі у вихованні не бере, - каже Олена.
- Спочатку вони харчувались лише молоком. Тепер їдять насінинки, фрукти. Малеча вже дуже самостійна. Звичайно, мама їх постійно контролює, далеко від себе не відпускає. Вони дуже активні, - додає дівчина.
1. Вовченята
До Луцького зоопарку вовк Кай потрапив з дикої природи. Його врятували лісники, адже він маленьким потрапив у капкан, і втратив ногу.
- У дикій природі він самостійно б не вижив, тому його привезли до нас. Ми його лікували. Це було вже 13 років тому. Нещодавно до нього підселили 2-річну вовчицю Герду. І у них з’явилось потомство. Не зважаючи на те, що він на трьох лапах, і вже старенький, йому вдалось, - каже працівник звіринця Олександр.
- Це перший раз за всю історію зоопарку з'явилися вовченятка. Їм менше двох місяців. Народились 28 квітня. Цікаво, що у вовків немає розподілення та патріархат чи матріархат. Вони дуже дружні. Лише у великій зграї є альфа самець, - додає Олена.
- Проте вовченятка дуже тягнуться до тата. То за хвоста його тягнуть, то за вуха. Граються так. Вовчиця їх ще підгодовує, але вони вже намагаються їсти м’ясо.
ТЕКСТ - Еля СЕРКОЖАЄВА
ФОТО - Ігор ДИНЯ