Епіграф: «Ця масонська рука скоро буде всюди...» (Елла Яцута)
Сьогодні виповнюється чотири роки з дня заснування мистецького об’єднання «Стендаль», з чим я вітаю їх. Не буду вникати в історію розвитку, думаю, цікавіше буде поговорити про те, що роблять дівчата та хлопці, щоб змінити культуру в нашому місті на краще, і завдяки чому придумана в кімнаті гуртожитку ідея реалізувалася у потужну команду організаторів.
Перший раз я почув про дівчат, котрі хочуть проводити літературні збори / представлення книг / вистави / концерти у далекому 2013 від Андрія Роговського (ми тоді навчалися на одному факультеті СНУ), пізніше він стане невід’ємною частиною цієї організації. Тоді Андрій з таким запалом розказував про цю ідею, що мені стало цікаво, і вже ввечері я шукав інформацію про них в інтернеті. Ось таке було моє перше заочне знайомство з дівчатами, пізніше я познайомлюся особисто, але чесно, вже не пам’ятаю, як це відбулося.
Давай же подумаємо, які фактори вплинули на розвиток і становлення цієї успішної команди…
Одним з таких, думаю, є точно Елла. Ця тендітна дівчинка взяла в один момент на себе роль керівника і почала розвивати об’єднання за допомогою медіа-простору, цікавого та креативного підходу до реклами заходів та організації на найвищому рівні, як би це складно не було.
Не один раз Наш Луцьк Life та NLL Promo Grup співпрацювали зі Стендалем, допомагаючи дівчатам в організації, за що ті неодноразово рекламували та запрошували людей на наші концерти. Навіть просте прохання до них записати відеозапрошення на концерт – «Стендаль» перетворювалося на креатив та позитив.
Ще одним із факторів успішності проекту є постійність. Не проходить і місяця, щоб «Стендаль» не організував 3-4 літературних презентацій чи проектів, завдяки яким Луцьк неодноразово відвідували Кідрук, Любка, Жадан, брати Капранові і багато інших відомих літераторів, і в них постійно повні зали, якого б розміру вони б не були – чи аудиторія в університеті, чи зал драмтеатру.
А тепер до головного – чи вдалося все ж таки «Стендалю» змінити культуру в нашому місті ?
Важко однозначно відповісти на це питання, тому що люди в нас не готові ще сприймати культуру так само, як у Європі. Нашим людям краще витратити гроші на алкоголь, і як наслідок, п’яні вихідки у місті, аніж віддати ці кошти на книгу чи хороший «живий» концерт.
Навіть у моїй роботі я неодноразово стикався з тим, що, приходячи в заклад, де проходив у мене концерт, люди просто розверталися і йшли звідти, тому що 50 гривень – це багато. І це дуже сильно впливає на роботу, опускаються руки, думаєш, що не так зробив, чи потрібна культура взагалі в нас в місті, якщо люди її не цінують.
Думаю, і в дівчат не один раз таке бувало, але їх цілеспрямованість вражає. Завдяки їм восени у Луцьку відбудеться літературний фестиваль, і саме це стане показником розвитку та прогресу лучан.
Питання залишається відкритим до осені. А наразі кожен з нас може вплинути на це просто купивши книгу, сходивши на концерт і оплативши вхід, підписавшись та поширивши інформацію про мистецькі організації у місті – бо зміни починаються з себе.
Легко казати на когось «бидло» не дивлячись на себе…
Якщо сподобалося – підтримайте мене стрілочками вгору і буде більше таких роздумів. Це ще не все, ще далі буде…
Автор: один із засновників та керівник NLL Promo Grup Андрій Мацкевич