Капітан Тарас Свистак, позивний Фарт, з Волині загинув 16 травня 2022 року в бою з окупантами біля села Миколаївка на Донеччині. Поранений офіцер ціною власного життя вивіз близько 45 побратимів з-під ворожого артилерійського обстрілу. Захиснику назавжди залишилось 25 років.
Про нього розповіли на платформі Меморіал, – пише ВСН.
Тарас народився в селі Садів Волинської області. Після здобуття середньої освіти обрав для себе військовий фах. Закінчив факультету ракетних військ і артилерії Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
Після випуску молодий офіцер потрапив на службу до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Одразу вирушив на передову виконувати бойові завдання на території ООС на Донбасі. Під час повномасштабної війни Тарас у складі своєї бригади продовжував боронити Україну від окупантів. Був начальником штабу 2-го дивізіону.
«Тарас був справедливим керівником, дуже розумним у військовій справі. Побратими його дуже цінували. Тарас був повністю відданий своїй справі і своїм побратимам. Навіть після переведення на посаду у штаб він не покинув своїх солдатів. Їздив з ними на бойові завдання, практично без сну та відпочинку. Був у полоні. Коли тікав, отримав поранення правої руки, однак не пішов на реабілітацію, бо не зміг покинути своїх людей. Тарас був дуже добрим, завжди більше дбав про інших, ніж про себе. Мав мрію – після закінчення війни хотів повінчатися з дружиною у храмі і відгуляти гучне весілля на батьківському подвір'ї», – розповіла рідна сестра бійця Олена.
«Ми не встигли взяти шлюб, хоча я була впевнена, що ти зі мною назавжди… Ми не відгуляли весілля, про яке мріяли… Ми не народили донечку… Ми так мало часу провели разом через тих…, адже ти завжди був або на полігоні, або у зоні ООС… Ми стільки всього з тобою не встигли… Це нестерпний біль, який ніколи не полишатиме… Я все життя буду пам’ятати тебе! А ще я не можу збагнути, чому саме ти?.. Така світла людина, ідеал чоловіка… Таких, як ти, не було й не буде… Кохатиму вічно!» – написала кохана жінка загиблого Андріана.
Посмертно капітан Свистак нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали офіцера в рідному селі.
У Тараса залишилися батьки, сестри, дружина і син.