Нещодавно в Києві в одній з мереж супермаркетів помітили кота, який вільно розгулював торговим залом і справив нужду прямо на ваговий цукор. Наступного дня керівництво мережі повідомило, що цукор утилізували, ємності продезінфікували і роз’яснювальну роботу з персоналом провели.
Це далеко не єдиний випадок порушення санітарно-гігієнічних норм зберігання продуктів в супермаркетах. Досить часто надходять скарги і на птахів, які кружляють над торговими залами, і на тарганів, і на інших комах, які раптово виявляються в купленій на вагу крупі.
Сайт «Сегодня» вирішив розібратися, як повинні зберігатися продукти харчування, хто може захистити споживача в таких ситуаціях і яке покарання передбачено для продавців.
Що говорить закон
В українських Санітарних правилах чітко прописані всі вимоги для зберігання продуктів в супермаркетах та інших торгівельних точках. Так, наприклад, сипучі продукти повинні зберігати в мішках штабелями на стелажах, які знаходяться на відстані не менше 50 см від стін і 15 см від підлоги. Правда, у вітчизняному законодавстві не передбачено, що ці товари мають бути накриті хоч якимись кришками.
Та ж ситуація і з хлібобулочними виробами, які, зазвичай, лежать в маркетах на відкритих поверхнях. У нормах сказано, що для зберігання хліба приміщення повинно бути чистим, сухим і провітрюваним, а сам товар повинен перебувати на спеціальних стелажах і ні в якому разі не на підлозі.
Але, на жаль, такі санітарні норми ніяк не гарантують покупку якісного і незіпсованого товару. Якщо звичайні товари, які продаються в банках або коробках, упаковка захищає від зовнішнього впливу, то у товарів «на вагу» захист відсутній зовсім, тому іноді там можна знайти вельми неприємні сюрпризи.
Куди звертатися
Крупи, мука і цукор нерідко продаються разом з міллю та іншими жучками, які там встигли завестися. А хліб часом цілий день лежить на відкритому прилавку, де будь-який його може помацати голими руками. Якщо куплений товар все ж не відповідає нормам, а всередині нього вже давно утворилася нова екосистема, цей продукт завжди можна повернути до магазину і зажадати свої гроші назад.
«Покупець може повернути цей продукт, а йому зобов’язані повернути гроші. Потім він може звернутися до органів захисту прав споживачів зі скаргою і вимогою вжити необхідних заходів. Якщо було завдано якоїсь шкоди здоров’ю, тоді вже можна звертатися навіть до поліції, за відшкодуванням збитку, пов’язаного зі шкодою, завданою здоров’ю», – говорить юрист Юлія Золотаренко.
За права покупців тепер відповідає Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, яка почала працювати тільки в лютому минулого року, після об’єднання кількох інспекцій і служб. Держспоживслужба має право перевіряти дотримання законодавства про захист прав споживачів, здійснювати перевірки і внаслідок накладати штрафи.
Саме сюди можна звернутися зі скаргою на неналежну якість товарів, після чого Держспоживслужба може провести позапланову перевірку закладу. А ось без скарги служба поки що не може раптово заявитися з ревізією до магазину.
Що чекає продавців неякісного товару
За продукти з невідповідною якістю в магазинах передбачений чималий штраф. Досить поширена ситуація при покупці простроченого товару: гроші магазин повертає без скандалів, а ось зі стелажів продукт так і не прибирають. У такому випадку варто звернутися до вищезазначеного органу і зажадати провести перевірку. Інспектори Держспоживслужби в таких випадках зможуть приймати рішення, що робити з товаром далі – утилізувати, відкликати з ужитку, припинити виробництво або продаж тощо.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», за реалізацію товару, термін придатності якого закінчився, передбачений штраф в розмірі 200% від вартості залишку партії товару, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів (85 грн). Якщо ж повертати гроші за зіпсований товар відмовляються, штраф збільшиться до розміру десятиразової вартості продукту.
Щоб не стати жертвою обману і не купити неякісний товар, потрібно пам’ятати про свої споживацькі права і не боятися вказувати магазинах на їх недоліки. Можна як просто зажадати повернення грошей за зіпсований продукт, так і «нагнати» на торговий заклад перевірку, щоб усунути всі невідповідності законодавчим нормам.