Тетяна Коб – волинянка, українська боксера, учасниця Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро, переможниця і багаторазова призерка чемпіонатів Європи, неодноразова чемпіонка України.
Суспільному боксерка розповіла про спорт в умовах війни, ставлення українських спортсменів-боксерів до Міжнародного Національного Олімпійського комітету та перспективи напередодні чергових.
Тренування та розклад дня чемпіонки
— Україна живе другий рік в умовах повномасштабної війни. Як це позначається на вашій спортивній кар’єрі, в яких умовах доводиться тренуватися?
Зараз у мене підготовка до чемпіонату України, тому маю два тренування в день, плідно тренуюся. Тренуємося з тренером так, щоб бути на дві голови вище за свого суперника, бо буде непростий чемпіонат України. Від нього залежить, хто поїде на ліцензійний турнір у 2024 році.
Звичайно, тренування даються нелегко. Навчально-тренувальні збори проводяться в таких містах, де менше стріляють, бомблять. Більше — на заході України, в горах, в безпечних місцях.
Потрібно своє тіло тримати у фізичній формі. Після європейських ігор я відпочивала від боксу, але фізичну форму тримаю завжди. Щодня я тренувалася: бігала, плавала, фізично-силові навантаження робила в тренажерному залі. Якщо ти хочеш перемогти, здобути, ти повинен сам контролювати свою дисципліну і не пропускати тренування.
— У квітні відбувалася Європейська першість у Фінляндії, де Ви здобули всі три перемоги. Наскільки пишаєтеся цими здобутками?
Цей турнір був для мене дуже важливим, тому що він був вирішальним: чи поїду я на ліцензійний турнір, чи не поїду. Результатом задоволена.
— Яким для вас видався 2023 рік?
Результатами задоволена, тому що було декілька міжнародних турнірів, де завоювала два золота. Від них залежав виступ на міжнародному рівні, на Європейських іграх, де потрібно було завоювати ліцензію. Але, на жаль, мені трішки не вдалося. Шанси поборотися за олімпійську ліцензію ще будуть наступного року.
— Які виклики у професійному спорті Ви отримуєте? Чи можете б відзначити певних надважких спортсменів-суперників, з якими вам доводилося зустрічатися?
Кожна країна є сильною, з кожним роком жіночий бокс стає все сильнішим. Мені більше подобається, як дівчата виступають, ніж чоловіки. Хоча чоловіки теж сильні, гарні. Дівчата просто витривалі. Як би їм не було боляче, але вони виривають перемоги.
— Наступні параолімпійські ігри відбудуться у Парижі наприкінці серпня і закінчаться у вересні 2024 року. Міжнародний олімпійський комітет розглядає варіант допустити, поки що невідомо в якому статусі — чи нейтральному, чи з повним екіпіруванням, учасників країни-агресорки. Як Ви ставитеся до ймовірної участі саме цих спортсменів?
Звичайно, це не є правильно. Всі зараз дуже з цим борються, щоб не допускати ні російські, ні білоруські команди на міжнародні змагання. Тому що вони цього не заслуговують. А як там буде: якийсь спорт проти, якийсь спорт не проти.
От, наприклад, в нас має бути два ліцензійних турніри у 2024 році. Тобто, на один турнір казали, що не будуть допускати, а на інші турніри, можливо, їх допустять. Якщо їх допустять, ми там участі брати не будемо.
Багато команд говорять, якщо сторона агресора бере участь – Україна не буде брати. Але чи це так буде? Ми боремося, щоб вони не виступали.
— Які перспективи Ви у собі вбачаєте, до чого вже зараз готуєтесь?
Найближчим часом — чемпіонат України. Чемпіон України має право їхати на ліцензійний турнір, який буде в наступному році, також Олімпійські ігри в Парижі у 2024 році – це наші головні старти будуть.
Тренерська кар'єра та відпочинок
— Окрім того, що Ви — спортсменка, Ви ще й тренерка, яка пишається чималою кількістю своїх вихованців. Чи вважаєте себе суворою наставницею і які поради даєте учням?
Це моє хобі. Дуже хотілося чогось навчити діток. Дуже подобається з маленькими працювати. Не завжди мені виходить з ними працювати, тому що я дуже часто перебуваю на навчально-тренувальних зборах, на змаганнях.
Дітки зазвичай не хочуть відвідувати тренування, коли немає мене. Кажуть: поки не діждемося тренера Тетяну, то не будемо ходити. Запрошую всіх діток не тільки, щоб вони боксом займалися, а будь-яким видом спорту. Хоче дитина цим займатися, хай займається. Головне — щоб в неї було бажання.
— Чи влаштовує вас станом на сьогодні увага до жіночого боксу?
Звичайно, більше діток тренується, більше з'являється в залі не тільки хлопчиків, а й дівчаток. Дуже є багато дівчаток, які займаються боксом. Раніше – це були одиниці, а зараз з тієї одиниці вже десять одиниць є.
— Скільки часу на день ви приділяєте читанню новин і яке місце з-поміж них посідають саме новини зі світу спорту?
Вдень немає в мене такої можливості сидіти в телефоні, в телевізорі і читати новини. Тому що цілий день зайнята. Одне тренування, друге тренування, допомогла діткам, трішки підказала, потренувала. Коли лягаю вже в ліжко спати, тоді вже переглядаю на телефоні новини.
— Попри щільний графік, розкажіть, як відпочиваєте?
Вихідний – тільки неділя. З друзями ходимо в баню. Хочу подякувати нашим воїнам, Збройним силам України, хлопцям, які боронять, воюють за нашу Україну. Щиро дякую! Ми завдяки їм можемо виступати на змаганнях, щоб світ побачив наших українських спортсменів. Слава Україні!