Цими вихідними Київ утратив три оригінальні графіті які з’явилися в період силового протистояння на вул. Грушевського в січні-лютому 2014 року. Новина про знищення історичного артефакту викликала неабиякий скандал у соцмережах, який переріс у протести громадськості.
«Історична правда» зібрала інформацію, яка дозволяє відтворити послідовність подій.
Портрети видатних українських письменників: Тараса Шевченка, Лесі України й Івана Франка, стилізованих під протестувальників на Майдані, з’явилися на будівлі Національної академії наук (вул. Грушевського, 4) 10 лютого 2014 року в час затишшя між періодами, коли тривали сутички між майданівцями й правоохоронцями на вул. Грушевського.
Автором трилогії під назвою «Ікони Революції» був художник, відомий під псевдонімом Соціопат. Відтоді графіті протягом 3,5 років залишалися на стіні й слугували історичним артефактом, який нагадував про Революцію Гідності.
Ще 15 жовтня 2014 року Міністерство культури України визнало їх пам’яткою культури місцевого значення (наказ № 869).
2 вересня о 16:37 журналістка Тетяна Висоцька написала на своїй сторінці у «Фейсбуці», що власники магазину «Емпоріум», який орендує перший поверх, зафарбували графіті. На доказ своїх слів жінка додала фотографію, на якій видно, як біля стіни із замазаними малюнками стоять робітник і власник крамниці.
Хамська манера дискусії ще більше розпалила читачів. Наприклад, своїм віртуальним опонентам Доценко став погрожувати в приватних повідомленнях.Допис викликав значний резонанс, і невдовзі до дискусії долучився сам господар «Емпоріума» Ігор Доценко. Він назвав рволюційні графіті «типовим стрит-артом, який час від часу видаляють комунальні служби» і порадив охочим придбати репродукції на Андріївському узвозі.
О 12:49 Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович написав на своїй сторінці, що УІНП готує звернення в поліцію та до Генеральної прокуратури за фактом вандалізму.
«Графіті на Грушевського є пам'яткою історії згідно наказу Мінкультури від 15.10.2014 № 869. Їх знищення є злочином і підпадає під дію ч.2 ст 298 кримінального кодексу - умисне незаконне знищення, руйнування, пошкодження об'єкту культ.спадщини або його частини - штраф до 2350 грн або обмеження чи позбавлення волі до 3 років з можливою забороною обіймати певні посади чи діяльність», – застеріг урядовець.
Віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко на своїй сторінці в «Твіттері» написав, що знищені графіті були частиною експозиції Музею Майдану, і за знищення музейного фонду передбачено кримінальну відповідальність.
Тим часом, «Фейсбуком» почали ширится заклики «прийти на розмову» до Ігоря Доценка біля самого магазину на 15:00. На цей час прийшло кільканадцять осіб, серед яких були, зокрема, члени націоналістичної організації «С14».
Обурені знищенням графіті активісти розгромили скляний фасад крамниці й залишили на стінах написи на кшталт «Ніколи так більше не роби», «Не зітреш» та ін. На додачу, протестувальники підпалили кілька автомобільних шин. Відзначимо, що всередину ніхто не заходив, і про будь-які крадіжки чи покодження майна «Емпоріума» повідомлень немає.
О 16:06 Інститут історії України НАНУ опублікував офіційну позицію щодо знищення графіті. З повідомлення на «Фейсбук»-сторінці стало зрозуміло, що «Емпоріум» орендував приміщення в Інституту української мови НАН Украни.
«Співробітники Інституту історії України та інших гуманітарних академічних установ, що розміщуються в будинку, вкрай обурені подібними діями орендатора. Сподіваємось, що правоохоронні органи дадуть їм належну оцінку згідно з чинним законодавством», – йшлося в повідомленні.
Утім, після шквалу розлючених коментарів Доценко приховав допис зі сторінки.
Опівдні 4 вересня журналіст Андрій Сантарович помітив, що магазин «Емпоріум» зачинений для покупців, а вантажники вивозять меблі.
Поруч, в Українському кризовому медіа-центрі о 13:00 відбувся спільний брифінг УІНП, Національного музею Революції Гідності, митців та громдаських діячів.
«Ці картини є пам’яткою історії місцевого значення і будь-які спроби знищити їх є злочином. Відповідно, має бути належна реакція правоохоронних органів. Цей випадок потрібно зробити показовим, аби в подальшому спинити будь-які спроби стерти нашу пам'ять з обличчя нашого міста», - наголосив під час виступу Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
«Знищення «Ікон Революції» – це виклик нашій гідності, свободі, власне, всьому тому, за що стояв Майдан. А ще – виклик силі та нашій спроможності протистояти таким актам вандалізму. Громадськість показала, що ми готові боротися і довести цю справу до логічного завершення, до суду. На сьогодні в Музею Революції Гідності немає тимчасового приміщення. Близько 2-х тисяч музейних предметів, які зібрані, перебувають у неналежних умовах зберігання, псуються, не охороняються. Крамниця, яка познущалася над нашими ідеалами не має права там знаходитися. Я би просила громадськість і ми, зі свого боку, будемо ініціювати, щоб Академія Наук передала в оренду це приміщення для Музею Революції Гідності», - розповіла заступниця гендиректора Національного музею Революції Гідності Антоніна Піпко.
Договір оренди на вулиці Грушевського з магазином, власники якого знищили революційні графіті не продовжуватимуть, а можливо, й розірвуть. Про це повідомив директор Інституту української мови Національної академії наук Павло Гриценко, який є орендодавцем даного приміщення.
Він також наголосив, що ані Національна академія наук, ані Інститут історії України НАН та Інститут української мови НАН як власники будівлі не давали дозволу на знищення творів часів Революції Гідності на фасаді.
«Фасад належить назагал всьому приміщенню і втручатися у вигляд фасаду й таке інше – це орендарі взяли на себе значно більше права, ніж мали», – запевнив директор Інституту української мови.
Автор «Ікон Революції» Соціопат заявив про готовінсть відновити графіті:
«Сьогодні я мав розмову з Міністром культури, паном Нищуком, ми дійшли згоди, що після вирішення усіх офіційних і організаційних питань, я відновлю «Ікони Революції». Нарешті в мене буде час і простір, якого мені бракувало в ту ніч на Груші, щоб зробити якісні малюнки. І хочу порадувати львів"ян: реставраційні роботи я почну з відновлення львівської Трилогії «Війна», міністр обіцяв сприяти. Чекаю, коли будуть вирішені всі формальності і беруся до роботи. Люди, давайте тримати цю ситуацію на контролі разом. Дякую всім за підтримку, вона для мене дуже важлива зараз. Миру всім!», – написав митець на своїй публічній сторінці у «Фейсбуці» о 22:36 4 вересня.