Сергій на псевдо «Ганс» – військовослужбовець прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського загону.
Чоловіку 30 років. Він родом із Кропивницького. Його батько також був прикордонником. Сергій з дитинства теж мріяв бути військовим. Тож одразу після закінчення училища, у 2013 році, саме коли починався Євромайдан, хлопець розпочав свою службу в Держприкордонслужбі, інформує Західне регіональне управління.
Служив у Львівському прикордонному загоні, згодом пройшов навчання та став кінологом. Напарником прикордонника був службовий пес – німецька вівчарка на прізвисько Ганс, з яким він ніс службу на різних ділянках кордону, а також неодноразово брав участь у змаганнях кінологів.
Починаючи з 2014 року він виконував завдання в Донецькій та Луганській областях, був у складі мотоманевреної групи під керівництвом покійного генерал-майора Ігоря Момота, був у Довжанському, Ізвариному, Маринівці, Амвросіївці, Маріуполі…
Перед повномасштабним вторгненням чотирилапий помічник Сергія помирає, тому він далі вирішує проходити службу вже на іншій посаді. Але друзі прикордонника, які звикли його бачити завжди з собакою, почали називати Гансом вже його самого.
«Так і прижився позивний – Ганс», – каже військовослужбовець.
Повномасштабне вторгнення зустрів перебуваючи на службі на західних кордонах.
«Передали по радіостанції, що почалася війна», - згадує Ганс.
В березні 2023 року Ганс був зарахований до прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону. Брав участь у підготовці в Великій Британії. Пройшов не одну ротацію в зоні бойових дій на сході України, одружений, має сина та доньку, мріє стати офіцером. Наразі боронить країну в Харківській області.
«Перед кожним бойовим виходом намагаюся написати смс мамі, дружині, але в жодному разі не прощатися», – про свої традиції розповідає прикордонник.
«Я всім завжди кажу: «Ми всі помремо, але не сьогодні», – жартує Ганс.
«Хочу бути в гущі подій. Можливо один я нічого й не зроблю, але якщо нас буде сотні тисяч, таких як я, то я думаю, що усе буде добре. Я вірю в це просто, бо по-іншому бути не може», – ділиться Сергій.