Сьогодні, 28 квітня, християни східного обряду святкують Вербну неділю, або Вхід Господній в Єрусалим. Свято розпочинає Великий Тиждень
Про це передає «Еспресо.Захід».
Вербна неділя – одне із найбільших та найшанованіших християнських свят. Згідно із християнським вченням, цього дня, за п'ять днів до свого розп'яття, Ісус в'їжджав до Єрусалима на віслюку, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Це свято немає сталої дати, і щороку відзначається за тиждень до Великодня або в шосту неділю Великого посту.
Традиції та заборони у Вербну неділю
Під час Вербної неділі продовжує діяти великий піст. За народними віруваннями, не можна думати про погане, сваритися, лаятися, прибирати, поратися по господарству чи на городі. Не рекомендують щось різати, шити, вишивати, прати та прибирати вдома.
Тоді як в цей день варто постити, відвідати церкву, посвятити вербові гілки, а потім можна легко побити близьких і рідних вербою, примовляючи:
Не я б'ю – верба б'є,
Віднині за тиждень
Буде Великдень!
Чому саме верба?
Верба здавна шанується українцями, оскільки першим сповіщає про прихід весни. Вважають, що вона має цілющі властивості, тому її гілочки зберігають у будинку протягом усього року.
Святити можна будь-яку кількість та будь-яку вербу, але обов'язково живу, не суху. Їх кладуть біля ікон у будинку, а також на посуд, коли тісто на паски піднімається. Шматочки гілочок або котики з освячених гілок люди ховають в одяг як оберіг від зла.
Етнологиня Леся Горошко-Погорецька розповідала Суспільному, що може означати символ верби в народному уявленні.
«Верба – одне з дерев, яке дуже продуктивне, гнучке і родюче. Навіть коли сухий патик запхати у вологий ґрунт, він проросте. Недарма існує приказка: «Дівчина, як верба – куди посадиш, там прийметься». Тобто дівчата, йдучи жити до свекрухи, мали «прижитися», і тоді все в них буде добре, незалежно від того, хотіла вона того чи ні», – зазначила вона.