Забудовник Андрій Разумовський балотується до Луцької міської та Волинської обласної ради. Його округ – «спальні» мікрорайони, які за останнє десятиріччя суттєво втратили зовнішній вигляд і нажили глобальних проблем. Тут зовсім немає де паркувати автомобілі, спортивні та дитячі майданчики - розтрощені, а багатоповерхівки радянського доби потребують нагальних заходів із енергоефективності.
Які ідеї для розвитку цих мікрорайонів пропонує Андрій Разумовський, ми розпитали під час прогулянки округом.
Локація 1. НОВИЙ СКВЕР І ПРОСПЕКТ МОЛОДІ
Перша локація – сквер на перетині проспектів Молоді та Відродження. Сквер – закинутий, тут давно ніхто не гуляє, а компанія Андрія Разумовського взялася навести порядок на цій території. До речі, це не перший сквер: перед цим облаштували зону відпочинку із так званим «сухим фонтаном» на перетині вулиць Лесі Українки і Крилова, а також – сучасний сквер біля магазину «WineTime».
– Чому вам важливі сквери?
– Для мене важливі всі об’єкти, які ми робимо. Важливо вкладати в них зміст. Зробити так, щоб це було гарно зовні, але й щоб людям було зручно.
Таку неймовірну природу, як з часом розросталася на цьому місці, неможливо купити чи збудувати. Але без належного догляду її теж ніхто використовувати не буде. А це місце може стати чудовим куточком відпочинку для мешканців всього мікрорайону.
– Що саме тут буде після реконструкції?
– Наш архітектор дослідив, якими стежками тут ходять люди, а також визначив найкоротші траєкторії від одного проспекту до іншого. В цих місцях зробимо доріжки, а також – навколо скверу.
Буде сучасне освітлення, обов’язково – дитячий майданчик, зручні лавки та інші вуличні меблі. Тут багато зелені, але ще досадимо деякі декоративні дерева та кущі, щоб додати більш сучасного вигляду.
– На цей сквер ви звернули увагу, бо ваша компанія зараз робить реконструкцію проспекту Молоді?
– В проєкт реконструкції частково сходив цей сквер, але був передбачений тільки тротуар навколо. Я запитав в Ігоря Поліщука, чи можна допрацювати проєкт і повністю зробити благоустрій скверу. Залучили прогресивного дизайнера Левка Давидюка, який працював з нами у сквері на Градному Узвозі. І розробили гарну концепцію, як вдихнути життя в це місце.
– Тема тендерів сприймається не завжди позитивно. І вже читала, що в коментарях вам закидають, ніби йдете в депутати, щоб іще більше вигравати тендерів.
– Ми дуже давно беремо участь в тендерах – більше 15 років, і успішно робимо це в різних регіонах, не тільки в Луцьку. Нам ніщо не заважало це робити раніше і не бачу жодних проблем, які треба було б десь кулуарно вирішувати. Ми пропонуємо хорошу ціну, бо самі виробляємо бруківку, і на кожному об’єкті обов’язково робимо свій внесок як соціально відповідальна компанія.
Якщо загалом говорити про тендери в Луцьку, ці процеси насправді дуже прозорі. Якщо простежити за тим, як відбуваються торги, то вартість завжди зменшується на 20-30%. Це дуже хороший показник, і за рахунок такої економії можна зробити немало додаткових ремонтів в дворах. Немає такого, щоб перемогу отримувала компанія, яка запропонувала найвищу ціну. Чи щоб одна компанія вигравала усі тендери.
Я дуже хотів отримати цей об’єкт на Молоді. Він непростий, багато роботи.
Але в мене такий характер: люблю складну і цікаву роботу. Мені нецікаво робити два кілометри прямої доріжки. Хочу робити якийсь сквер, садити дерева, пропонувати якісь інновації. Постійно шукаю собі якісь клопоти.
Зараз пройдемось до проспекту Молоді, де ми вже почали роботи і я покажу, що зробили замість того, щоб просто викласти тротуар бруківкою.
– У Луцьку асфальтових доріжок і дворів стає все менше, їх заміняють бруківкою. Це справді настільки вигідніше?
– Ще в 2010 році я вмовляв Миколу Романюка, щоб дав можливість викласти якийсь двір з бруківки. На той момент стан дворів у Луцьку був жахливим. І перший двір нам дали зробити на проспекті Волі, 14 – навпроти гімназії №4. Він досі в хорошому стані.
Бруківка – надійніша у використанні, гарніша візуально, а працювати з нею легше і швидше. Якщо асфальт десь просяде, його можна тільки по-новому перекласти. А бруківку можна легко розібрати і замінити. Це дуже важливо для дворів, де бувають пошкодження теплотрас, інших комунікацій. За ці десять років, думаю, вже сотні дворів в місті відремонтовані бруківкою, і жодного разу не чув, щоб це не подобалось людям чи виявилось менш практичним.
– Ми говорили про економію на тендерах. За яку суму міська рада пропонувала ремонт тротуару на Молоді і з якою ціною ви виграли торги? Пам’ятаєте цифри?
– Загальна пропозиція була на шість мільйонів, ми запропонували чотири з половиною. Ми самі виробляємо бруківку, маємо достатньо техніки, щоб її вкладати, тому можемо собі дозволити ставити настільки нижчу ціну не втрачаючи при цьому якості.
Зверніть увагу: тут мав бути просто тротуар, викладений бруківкою. Ми розділили на дві зони, чітко відокремили велосипедну доріжку. Посередині – висадимо кущі і поставимо лавки.
Ми завжди залучаємо найсучасніші урбаністичні знання, тому наші об’єкти – гарні і зручні. Часто люди навіть не задумуються, що та чи інша доріжка – зручна, просто автоматом ходять саме цією дорогою. Це означає, що проєкт був розроблений грамотно, з урахуванням потреб людей.
Якщо зупинитись і поспостерігати, тут на Молоді є одне місце, де часто переходять дорогу. Пішохідний перехід – трохи далі, а всі однаково йдуть саме тут. Тому треба зробити «зебру», бо люди все одно будуть ходити, де їм зручно, і при організації доріг обов’язково треба це враховувати.
Локація 2. РАЦС І ПАРК ЗА НИМ
– Одна із «вічних» тем Луцька – пам’ятник Бандері. Як вважаєте, треба його тут встановити?
– Як будівельник, я маю одну емоцію на цю тему: якщо щось почали будувати – треба зробити. Якщо вже прийняли рішення, зробили навіть постамент, треба нести відповідальність за це рішення і закінчити проєкт.
Загалом площа перед РАЦСом – в жахливому стані, сходи розтрощені. Тут треба повністю наводити лад.
– Рухаємось в бік парку Героїв небесної сотні. Знаю, що ви вже взялися за благоустрій цієї території…
– Якщо знову повернутися в часі назад, то десять років тому наша компанія прокладала тут доріжки. Ми з’єднали прохід від вулиці Кравчука до гімназії №21, і робили це за власні кошти. Мене тоді часто питали, для чого мені це потрібно…
– І для чого вам це потрібно?
– Така вже в мене позиція. Мені не шкода сто квадратів бруківки для парку, який десятиліттями буде служити людям. Та й в той час подібні пропозиції від міської влади в мене викликали гордість. Я пишався, що мене долучають до таких важливих об’єктів, довіряють робити їх кращими.
Гроші не завжди в нашому житті відіграють найважливішу роль. Для мене – точно.
– Парк – великий, більше трьох гектарів. Але якоїсь окремої інфраструктури немає. Що ви, як експерт по скверах, можете порадити для цієї території?
– У мене скоро буде нова професія – експерт по скверах)))
Звичайно, тут не вистачає в першу чергу дитячого майданчика. Ми нещодавно у Всесвітній день прибирання проводили в цьому парку толоку, і до нас звернулися місцеві активісти з проханням допомогти з майданчиком. Тут справді величезна кількість дітей гуляє і для них треба організувати місце для ігор.
– Серед людей завжди є немало скептиків, які скажуть: він це робить, бо потім хоче собі якусь вигоду! Як ви реагуєте на подібні закиди?
– Ініціатива – це часто досить невдячна річ. Але я завжди її проявляв, мабуть, ще з дитячого садочка. Зараз для мене така соціальна відповідальність – частина життя. І різні репліки скептично налаштованих людей точно не змінять мою позицію.
Наше місто зараз динамічно змінюється і я вважаю, що зобов’язаний робити і свій внесок. Оскільки маю досвід і знання.
Впевнений, що з будь-якого місця можна зробити крутезну територію. Прикладом цього є наш житловий комплекс «Супернова». На місці закинутого цегельного заводу, де вже фактично утворилось стихійне сміттєзвалище, ми зробили таку оазу краси. Довели: якщо правильно все продумати і розробити грамотну концепцію, то все вийде.
Локація 3. ДВОРИ 33-ГО
– Як робити такі «оази» в дворах спальних районів? Коли все забудовано, немає де паркуватись, дороги розбиті…
– Питання парковок справді дуже важливе. Треба продумати можливість для підприємств та установ, які тут розташовані, щоб вони здавали в оренду місця для автомобілів. Але глобально проблему можна вирішити тільки за рахунок багатоповерхових стоянок. Потрібно тільки розрахувати кількість мешканців, які тут живуть, і передбачити ці місця.
У цьому мікрорайоні справді є ще двори без ремонтів, але роботи відбуваються в порядку черговості. Після децентралізації грошей в бюджеті є достатньо, щоб відремонтувати всі двори, потрібно трохи часу. Всі двори і дороги за один день не зроблять, але за наступні кілька років, думаю, це питання зніметься.
– 33-тій мікрорайон – це багатоповерхівки, які сьогодні за енергоефективністю навіть не порівняти з сучасними ЖК…
– Я однозначно за термомодернізацію старих будинків. Комфорт – це точно не тільки асфальт і вуличні ліхтарі. Старі великопанельні та будинки з білої силікатної цегли безумовно потрібно утеплювати. Зараз міська влада вже працює над тим, що встановлюють індивідуальні теплові пункти, і впевнений, що дійде черга і до комплексної термомодернізації.
– Наскільки це реально фінансово? Чи мають таку можливість мешканці?
– Треба розробляти якісь спільні програми з міською радою. Шукати грантові програми, кредитні. Іншого виходу немає, це потрібно робити. І пам’ятати, що в майбутньому фінансова віддача буде у вигляді колосальної економії енергоносіїв, а для людей – їхнього сімейного бюджету.
– Які ще ідеї для того, щоб підвищувати комфорт життя в цих районах?
– Коли я вирішив балотуватися, зробив саме так, як ми це звикли робити в «Інвесторі». Ми завжди питаємо в наших мешканців, що вони хочуть ще бачити в наших ЖК, щоб жилося комфортніше. Так само і тут: ми зібрали думки людей, чого не вистачає в мікрорайоні.
Крім поточних питань з ремонтами та дитячими майданчиками, почули й багато цікавих ідей. Наприклад, зробити роледром. Зараз між дітками це дуже популярна розвага, тому такий роледром треба робити. Нехай діти катаються на роликах і скейтах, а не п’ють пиво.
Також були побажання навести порядок в зонах відпочинку і додати до них спортивну інфраструктуру. Для того, щоб люди мали де бігати, підтягуватися, грати в волейбол і баскетбол. У цих дворах живе десятки тисяч людей, і серед них є навіть світові та олімпійські чемпіони, а тренуватися особливо - немає де.
Локація 4. ШКОЛА №26
– Ви запропонували пройти до стадіону 26-ої школи на продовження спортивної теми?..
– Так, хотів показати цей стадіон, бо переконаний, що він потребує реконструкції. Це найбільша на Волині школа, вчиться більше двох тисяч дітей. До того ж, шкільний стадіон – це завжди місце, де займаються спортом люди з усього району. А обладнання тут вже віджило своє. Було б добре також зробити бігові доріжки.
До речі, це моя рідна школа, я тут вчився. Багато років її директором був мій рідний дядько Дмитро Гнатюк. Тому я часто долучався до вирішення різних питань цього закладу, і продовжую таку співпрацю. Зараз ми в школі запропонували цікаву ініціативу. Знаю, що є проблема з фінансами для поїздок обдарованих учнів на різні турніри та змагання. Школа не має на це грошей, батьки теж не завжди готові виділити кошти на проїзд і проживання, тому ми зробили в 26-тій школі фонд саме для таких потреб. Будемо підтримувати здібних учнів, адже мотивація в такому віці дуже важлива.
– Знаю, що ви долучилися і до зміни фасаду цієї школи…
– Долучився більш ідейно. Під час термомодернізації навчальних закладів в місті почали оновлювати фасади шкіл і садочків. Я не зовсім зрозумів деякі кольорові рішення, як пофарбували деякі фасади. Запропонував Ігорю Поліщуку допомогу спеціалістів, які створюють дизайни для наших житлових комплексів.
Мені було дуже важливо зробити цю школу крутою. Я вже спілкувався з вчителями і учнями. Вони впевнені, що в них тепер – найкрутіша школа. Дітей не обманиш, якщо вони визнали – значить, це дійсно успіх.
Я – за те, щоб крутими були всі фасади. Щоб підрядники переживали за результат роботи, а потім – пишалися, що вони це робили.
Локація 5. ПАРК 900-РІЧЧЯ ЛУЦЬКА
– Я переживала, що ми побачимо парк в дуже поганому стані. Насправді, тут все досить чисто. Єдине – немає інфраструктури.
– Парку потрібен комплексний проєкт. Пам’ятаю, кілька років тому фахівці вже розробили концепцію. Треба тепер переносити це від ідеї до конкретних рішень. Цей парк – унікальний не тільки для мікрорайону, а й для цілого міста і його потрібно розвивати.
– Пам’ятаю, після оприлюднення проєкту, дехто із місцевих висловлювався за те, щоб зберегти природність цього парку...
– Однозначно, природу чіпати не можна. Але додати освітлені доріжки і лавки – треба.
А ще тут дуже хороше місце для спортивної інфраструктури. Днями ми якраз зустрічалися з головами кількох спортивних федерацій Волині, і оглядали парк разом з Ігорем Поліщуком. Представники біатлону і тріатлону переконують, що тут – ідеальна місцевість для тренувань їхніх спортсменів, адже їм треба не рівні бігові доріжки, а пересічна місцевість.
Та і звичайним людям, не професійним спортсменам, теж було б добре мати місце для бігу. Це зараз досить популярне заняття.
– На завершення інтерв’ю, підсумуйте: яким має бути Луцьк і ваш округ через 5 років?
– Чи стане цей округ моїм, скоро вирішать люди. Але в будь-якому випадку, думаю, що це не зовсім правильно – займатися тільки одним округом, треба працювати, щоб все місто розвивалося.
Хочу, щоб Луцьк був реально крутим брендом.
Якщо підсумовувати нашу прогулянку, то, звичайно, треба наводити лад в парку 900-річчя, в парку за РАЦСом, розвивати інфраструктуру біля шкіл, в тому числі – спортивну, ремонтувати прибудинкові території, вирішити проблему з парковками. Це все дуже важливо, це все треба аналізувати і над цим будемо працювати наступні 5 років.
Спілкувалася Людмила ЯВОРСЬКА