Минула друга річниця смерті воїна з Волині Максима Вороб’я, який загинув на війні, захищаючи територіальну цілісність і незалежність рідної землі 10 вересня 2022 року.
Спогади про захисника опублікували на фейсбук-сторінці Мокрецької гімназії Турійської селищної ради.
Йому було лише 20. Гарний, рухливий, веселий, справедливий, енергійний, запальний і позитивний. Мріяв вступити до навчального закладу, вивчитись на автослюсаря і заробляти великі гроші, одержати права на керування автомобілем. Знайти дівчину, яка б сама на себе заробляла, мати трьох дітей, жити в Мокреці. На 5 рік після шлюбу планував поїхати у Грецію відпочивати. На випускному вечорі Максим побажав Бабусі-мамі – довгого віку, терпіння від внуків, дочекатися праправнуків і відновити сили, втрачені на його виховання. Вчителям – в першу чергу здоров’я, терпіння і гарних наступних випусків.
Нелегкою була доля Максима. З 3-місячного віку його ростила і виховувала бабуся Світлана, яка стала для нього Мамою. Впродовж всього навчання в школі бабуся-мама завжди допомагала, підтримувала, постійно була поруч.
Після закінчення школи Максим пішов навчатись у Володимир-Волинське вище професійне училище, здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. А в 2021 році підписав контракт з 14 окремою механізованою бригадою. Рятував, допомагав, вчився, воював. Жив. Жив, як годиться молодому, красивому, здоровому юнаку.
А потім було 24 лютого 2022 року. Шок, злість, лють. 7 батальйон, 4 рота.
«Мамо, все добре», - час від часу читала короткі повідомлення його бабуся-мама і від того на крапельку ставало легше. Лише на крапельку. Бо більше нічого не знала і не знала, що з Максимом вже наступної миті там, на війні.
Ранок 10 вересня 2022… І… кінець…Кінець цього достойного, насиченого, барвистого, молодого, красивого життя. Життя із викликом на достойні вчинки, досягнення і принципові погляди на порядність, честь і гідність…
Вічна і світла пам’ять захиснику.