Рівно вісім років тому, 22 травня 2014 року, неподалік міста Волноваха Донецької області проросійські бойовики фактично розстріляли один із підрозділів сил АТО. Тоді загинуло 18 воїнів 51-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, ще 30 зазнали поранень. На той момент таких втрат за один бій українська армія ще не знала…
Пригадуємо разом із «Армія-інформ» криваву сторінку в історії України та її війська.
Ситуація, що передувала зіткненню
У середині травня 2014-го в Кремлі зрозуміли, що сильно недооцінили дієздатність української держави. Всі спроби підняти заколоти в південних і центральних областях України були придушені. Завдяки патріотичному підйому суспільства нове керівництво України зуміло вивести на Донбас частини Збройних Сил і Нацгвардії й приступити до наведення конституційного порядку. 25 травня були заплановані вибори Президента України, і було ясно — після них нова українська влада стане повністю легітимною і сценарій повернення Януковича — повністю неможливим.
Російське керівництво вирішило закріпитися на Донбасі й забезпечити до моменту інавгурації Порошенка сильні переговорні позиції. Для цього було необхідно встановити контроль за більшою частиною районів і міст Донбасу та утримати українську армію і Нацгвардію від подальшого просування на Донбасі, щоб забезпечити нестабільність і безконтрольність регіону і домогтися автономізації та федералізації України.
Як вже зазначали, до 22 травня протистояння відбувалось тільки в районі Слов’янська. 2 травня 2014 року диверсанти заблокували колону 95-ї окремої аеромобільної бригади під Карачуном і відкрили вогонь, намагаючись спровокувати стрілянину по мирних мешканцях. Загинуло 2 українських десантників. 5 травня 2014 року відбувся бій у Семенівці — колона Національної Гвардії, спецпризначенці СБУ «Альфа» з армійськими БТРами були атаковані бойовиками — загинув боєць «Ягуара» НГУ і два офіцери «Альфи». 13 травня 2014 року під Слов’янськом була атакована колона 95-ї окремої аеромобільної бригади — загинуло 6 десантників.
22 травня 2014 року бойові дії почалися за межами Слов’янська. Російські спецслужби спланували одночасні напади на наші угруповання в Луганській та Донецькій областях. Цілями були обрані наші підрозділи в районі Рубіжного та Волновахи.
Заняття нашими військами ключового в південному Донбасі району Волновахи і блокада підступів до Маріуполя підрозділами 72-ї механізованої бригади було важливим досягненням української сторони.
Як відбувались події того трагічного ранку
22 травня 2014 року близько 04.15 на блокпост 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, що знаходився на трасі Т0509 Вугледар — Ольгинка між селищами Ольгинка та Благодатне неподалік регіонального ландшафтного парку Великоанадольський ліс, напали бойовики ДНР. Очевидці повідомляли, що бойовики прибули на 2 джипах та 2 інкасаторських автомобілях (за іншими даними, нападники прибули на 3 автомобілях або на двох броньованих інкасаторських машинах), які українські військові ймовірно пропустили повз блокпост, після чого були розстріляні впритул.
Бойовики вели масований вогонь зі стрілецької зброї, протитанкових гранатометів, кулеметів, кидали ручні гранати по табору підрозділу АТО. Під час атаки один із снарядів уцілив у бойову машину, внаслідок чого здетонував боєкомплект…
Після першого шоку кілька наших військових відкрили вогонь у відповідь. Інкасаторська машина бойовиків була підбита і кинута на місці. Поранених українських військовослужбовців добивали снайпери, які розташувалися по обох боках від місця бою у лісі.
Втрати
22 травня стало відомо про загибель 17 учасників бою, 23 травня з'явилася інформація про смерть 18-го. Ще воїнів 30 зазнали поранень.
Імена загиблих Героїв
Полінкевич Леонід Олександрович, 1983 року народження, майор, командир батальйону
Овчарук Володимир Борисович, 1979 року народження, молодший лейтенант, командир взводу
Артемук Олександр Іванович, 1977 року народження, старший сержант, командир відділення
Йовзик Дмитро Васильович, року народження, молодший сержант, заступник командира бойової машини, навідник-оператор
Бондарук Микола Петрович, 1991 року народження, солдат, навідник
Грицюк Михайло Михайлович, 1984 року народження, солдат, розвідник
Зарадюк Володимир Володимирович, 1991 року народження, солдат, кулеметник
Ліщук Віталій Леонідович, 1986 року народження, солдат, стрілець
Маринич Віталій Петрович, 1992 року народження, солдат, розвідник
Махновець Віталій Іванович, 1981 року народження, солдат, гранатометник
Нечипорук Андрій Дмитрович, 1981 року народження, солдат, водій-санітар
Озеранчук Леонід Вікторович, 1991 року народження, солдат, розвідник
Попов Павло Володимирович, 1991 року народження, солдат, стрілець, помічник гранатометника
Прокопчук Володимир Іванович, 1991 року народження, солдат, механік-водій
Шкрібляк Дмитро Олександрович, 1993 року народження, солдат, стрілець
Кузьмін Любомир Ігорович, 1990 року народження, солдат, водій-санітар
Біда Євген Миколайович, 1994 року народження, солдат, гранатометник
Рибак Михайло Володимирович, 1994 року народження, солдат
На меморіальній дошці, що була встановлена у 2015 році на місці бою, вказано 18 імен загиблих бійців 51-ї бригади. 16 з них загинули на місці і померли від поранень 22 травня, Михайло Рибак помер від отриманих поранень 14 жовтня. До списку також внесено водія-санітара Любомира Кузьміна, але він загинув за інших обставин, коли 23 травня біля села Новопавлівка (Волноваський район) медична «таблетка» потрапила у засідку.
У травні 2018 року у Волновасі освячено храм Святого Миколая Чудотворця Київського патріархату, побудований на честь 18-х загиблих бійців 51-ї окремої механізованої бригади.
Будівлю зведено за підтримки громади Луцька та Волинської області, адже бійці, які загинули чотири роки тому, були родом з Волині.
Та 24 березня 2022 року російські військові спалили храм у Волновасі.
«Не страшно відбудуємо. Цікавить тільки, чому в ніч палили? Щоб люди не бачили хто це робив, чи ви все тики вірте, що ми вернемось? Ми скоро вернемося, дуже скоро... І ви ті що палили зробили велику помилку якщо люди не бачать, то Бог все бачить», — написав у своєму дописі настоятель Макарій Дядюсь.
Розформування
22 вересня Президент Петро Порошенко повідомив, що 51-шу бригаду Збройних сил України розформують, а на її місці створять нову механізована бригада.
8 жовтня Петро Порошенко на зустрічі з бійцями та командирами 51 ОМБр анонсував створення 14-ї механізованої бригади, — на базі підрозділів 51-ї бригади, які зарекомендували себе як героїчні під час АТО:
«Ті підрозділи, які героїчно себе проявили, не мають бути розформовані. Вони мають у повному складі зі збереженням своїх традицій стати основою нової бригади», – Петро Порошенко, 8 жовтня 2014 року.
1 грудня 2014 року бригаду розформували, а за місцем її дислокації створили нову: 14-ту окрему механізовану бригаду.
До її складу увійшли 120 офіцерів розформованої 51-ї механізованої бригади, і військовослужбовці за контрактом.
До складу 14-ї бригади увійшов 1-й батальйон територіальної оборони «Волинь», що був перейменований перед цим на 99-й окремий мотопіхотний батальйон. Чисельність батальйону — 450 осіб з Волинської області.
Підрозділи бригади були залучені до зимових боїв 2015 року за Дебальцеве.
Нині Україна у вогні. 24 лютого росія розпочала наступ на Україну. Наші захисники та захисниці, увесь народ за підтримки прогресивного світу протистоїть навалі рашистів. На передових рубежах – і воїни 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. На жаль, у боротьбі гинуть і військовослужбовці, і добровольці, і мирні громадяни. Ворог знищує усіх: від немовлят до літніх людей, зрівнює із землею міста та села нашої Вітчизни. За кожне згублене життя росіян чекає відплата. Україна переможе! Вічна пам’ять полеглим!